1 Д авидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

O Lord, stand against those who stand against me. Fight those who fight me.

2 в ізьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Take hold of a safe-covering and rise up to help me.

3 Д істань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Take a spear and battle-ax against those who come to get me. Say to my soul, “I am the One Who saves you.”

4 Н ехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Let the people be ashamed and without honor who want to take my life. Let those be turned away and brought to shame who plan to hurt me.

5 Б одай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Let them be like straw in the wind. May the angel of the Lord drive them away.

6 н ехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Let their way be dark and dangerous, with the angel of the Lord going to get them.

7 б о вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

For without a reason they hid their net for me. Without a reason, they dug a hole for my soul.

8 Н ехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Let them be destroyed before they know it. And let them be caught in their own net. May they destroy themselves as they fall into their own hole.

9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

My soul will be happy in the Lord. It will be full of joy because He saves.

10 С кажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

All my bones will say, “Lord, who is like You? Who saves the weak from those too strong for them? Who saves the poor from those who would rob them?”

11 С відки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

People come telling lies. They ask me of things that I do not know.

12 в іддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

They pay me what is bad in return for what is good. My soul is sad.

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

But when they were sick, I put on clothes made from hair. With no pride in my soul, I would not eat. And I prayed with my head on my chest.

14 Я к приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

I went about as if it were my friend or brother. I put my head down in sorrow, like one crying for his mother.

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

But when I would fall, they would gather together in joy. Those who say things to hurt people would gather against me. I did not know them. They spoke against me without stopping.

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

They ground their teeth at me like bad people making fun of others at a special supper.

17 Г осподи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Lord, how long will You look on? Save me from being destroyed by them. Save my life from the lions.

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

I will give You thanks in the big meeting. I will praise You among many people.

19 Н ехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Do not let those who hate me for no reason stand over me with joy. Do not let those who hate me for no reason wink their eye.

20 б о говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

They do not speak peace. But they make up lies against those who are quiet in the land.

21 с вої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

And they opened their mouth wide against me. They said, “O, O, our eyes have seen it.”

22 Т и бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

You have seen it, O Lord. Do not keep quiet. O Lord, do not be far from me.

23 У стань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Awake Yourself. Come and help me. Fight for me, my God and my Lord.

24 р озсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Say what is right or wrong with me, O Lord my God, because You are right and good. Do not let them have joy over me.

25 н ехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Do not let them say in their heart, “O, just what we wanted!” Do not let them say, “We have swallowed him up!”

26 Н ехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Let all who are happy because of my trouble be ashamed and without honor. Let those who think they are better than I, be covered with shame and without honor.

27 Х ай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Let them call out for joy and be glad, who want to see the right thing done for me. Let them always say, “May the Lord be honored. He is pleased when all is going well for His servant.”

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

And my tongue will tell about how right and good You are, and about Your praise all day long.