1 І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.

Then the men of Ephraim said to Gideon, “What is this you have done to us? Why did you not call us when you went to fight against Midian?” They were angry when they argued with him.

2 І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?

But he said to them, “What have I done to compare with you? Are not the grapes that are left of Ephraim better than all the grapes gathered of Abiezer?

3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.

God has given the leaders of Midian, Oreb and Zeeb, into your hands. What was I able to do to compare with you?” They were no longer angry when he said that.

4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.

Then Gideon and the 300 men with him came to the Jordan and crossed it. They were tired but they kept going.

5 І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.

Gideon said to the men of Succoth, “I ask of you, give loaves of bread to the people who are following me. For they are tired and weak. I am going after Zebah and Zalmunna, the kings of Midian.”

6 І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?

But the leaders of Succoth said, “Are Zebah and Zalmunna already in your hands, that we should give bread to your army?”

7 І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!

Gideon said, “The Lord will give Zebah and Zalmunna into my hand. Then I will beat your bodies with the thorns and thistles from the desert.”

8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.

From there he went up to Penuel and spoke to them in the same way. The men of Penuel gave him the same answer as the men of Succoth.

9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.

So he said to the men of Penuel, “When I return safe, I will tear down this tower.”

10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.

Now Zebah and Zalmunna were in Karkor. With them were their armies, about 15, 000 men. These were all who were left of the whole army of the people of the east. For 120, 000 men who fought with swords had been killed.

11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.

Gideon went up by the way of those who lived in tents east of Nobah and Jogbehah. And he fought against the army by surprise.

12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.

Zebah and Zalmunna ran away. Gideon went after them and took the two kings of Midian, Zebah and Zalmunna. The whole army was afraid.

13 І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.

Then Gideon the son of Joash returned from the battle by the way of Heres.

14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.

He caught a young man from Succoth and asked him questions. The young man wrote down for him the rulers and leaders of Succoth, seventy-seven men.

15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?

Then Gideon came to the men of Succoth and said, “See, here are Zebah and Zalmunna. You laughed at me about these men, saying, ‘Are Zebah and Zalmunna already in your hand, that we should give bread to your weak and tired men?’”

16 І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.

Then he took the leaders of the city and with thorns and thistles from the desert, he punished the men of Succoth.

17 А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.

Then he tore down the tower of Penuel and killed the men of the city.

18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.

Gideon said to Zebah and Zalmunna, “What kind of men were they whom you killed at Tabor?” And they said, “They were like you. Each one looked like the son of a king.”

19 А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!

Gideon said, “They were my brothers, the sons of my mother. As the Lord lives, if you had let them live, I would not kill you.”

20 І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.

Then he said to Jether his first-born son, “Stand up and kill them.” But the boy did not pick up his sword. He was afraid because he was still a boy.

21 І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

Zebah and Zalmunna said, “Stand up yourself and kill us. For as the man is, so is his strength.” So Gideon stood up and killed Zebah and Zalmunna. And he took the religious objects that were on their camels’ necks.

22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.

Then the men of Israel said to Gideon, “Rule over us, both you and your son, and your grandson also. For you have set us free from the power of Midian.”

23 І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.

But Gideon said to them, “I will not rule over you. And my son will not rule over you. The Lord will rule over you.”

24 І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.

Gideon said to them, “I only ask that each of you give me the gold objects you have taken to be worn on the ear.” (They had objects to be worn on the ear because they were Ishmaelites.)

25 І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.

And they said, “For sure we will give them.” So they spread out a coat, and every one of them threw into it an object he had taken.

26 І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.

The gold objects Gideon had asked for were as heavy as 1, 700 pieces of gold money. He took the objects and purple clothing worn by the kings of Midian also. And he took the religious objects that were around the camels’ necks.

27 А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.

Gideon made it into a holy vest and put it in his city, Ophrah. All Israel worshiped it there. So it became a trap to Gideon and those of his house.

28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

Midian was put under the power of the people of Israel. They did not lift up their heads any more. And the land had peace for forty years, during the life of Gideon. The Death of Gideon

29 І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

Joash’s son Jerubbaal (that is, Gideon) went and lived in his own house.

30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.

Gideon had seventy sons born to him, for he had many wives.

31 А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.

The woman in Shechem who acted as his wife gave birth to Gideon’s son also. He was given the name Abimelech.

32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

Gideon the son of Joash died when he was very old. He was buried in the grave of his father Joash, in Ophrah of the Abiezrites.

33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

As soon as Gideon was dead, the people of Israel started again to worship the false gods of Baal. They made Baal-berith their god.

34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.

The people of Israel did not remember the Lord their God, Who had saved them from the power of all those around who hated them.

35 І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.

They did not show kindness to the family of Jerubbaal (that is, Gideon). They did not remember all the good he had done to Israel.