1 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.

There was no king of Israel in those days. At that time the family of the Danites was looking for their own land to live in. For no land had been given to them yet among the families of Israel.

2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.

So the people of Dan sent five men from all those in their family. They were men with strength of heart, from Zorah and Eshtaol, sent to look over the land. The people of Dan said to them, “Go and look over the land.” And the men came to the house of Micah in the hill country of Ephraim. They stayed there.

3 К оли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?

When they were near the house of Micah, they heard the voice of the young man, the Levite. They knew who he was, and said to him, “Who brought you here? What are you doing in this place? What do you have here?”

4 І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.

The Levite said to them, “This is what Micah has done for me. He has hired me. I have become his religious leader.”

5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.

They said to him, “We beg you to ask God if all will go well for us as we travel.”

6 І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.

The religious leader said to them, “Go in peace. The way you are going is pleasing to the Lord.”

7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.

Then the five men left and came to Laish. They saw how the people lived there, quiet and feeling safe, like the Sidonians. There was no ruler in the land who would put them to shame for anything. They were far from the Sidonians and had nothing to do with anyone.

8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?

The five men returned to their brothers at Zorah and Eshtaol. Their brothers said to them, “What do you have to say?”

9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.

They answered, “Get ready. Let us go up against them. For we have seen their land and it is very good. Will you sit and do nothing? Do not wait. Go into the land and take it.

10 Я к ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.

When you go in, you will come to people who feel very safe. They have much land, but God has given it to you. It will be a place where you will have all you need on earth.”

11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.

Then 600 men from the family of Dan, from Zorah and Eshtaol, went out ready for war.

12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.

They went to Kiriath-jearim in Judah and set up their tents. They called that place Mahaneh-dan to this day. It is west of Kiriath-jearim.

13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.

They went from there to the hill country of Ephraim and came to the house of Micah.

14 І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.

Then the five men who had gone to look over the country of Laish said to their brothers, “Do you know that in these houses there are gods, a holy vest, and objects made to look like gods? So think about what you should do.”

15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.

They turned there and came to the house of the young man, the Levite, at the home of Micah. They asked him how he was getting along.

16 А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.

The 600 men of the sons of Dan who were ready for war were standing by the gate.

17 І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.

The five men who had gone to look over the land went in the house. They took the objects made to look like gods, the holy vest and the other gods. The religious leader stood by the gate with the 600 men who were ready for war.

18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?

When the men went into Micah’s house and took the objects made to look like gods, the holy vest and the other gods, the religious leader said to them, “What are you doing?”

19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?

They said to him, “Be quiet. Put your hand over your mouth and come with us. Be a father and a religious leader to us. Is it better for you to be a religious leader to the house of one man, or to a family in Israel?”

20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.

The religious leader felt glad in his heart. He took the holy vest, the house gods and objects made to look like gods. And he went among the people.

21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.

Then they turned and left. They put the little ones, the animals and their riches in front of them.

22 К оли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.

They had gone a long way from the house of Micah. And the men who were in the houses near Micah’s house gathered together and went after them. When they came to the sons of Dan,

23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?

they called out to them. The sons of Dan turned around and said to Micah, “What is wrong with you? Why have you gathered together?”

24 І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?

Micah said, “You have taken away my gods which I made. And you go away with the religious leader. What do I have left? How can you say to me, ‘What is wrong with you?’”

25 І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.

The sons of Dan said to him, “Do not let your voice be heard among us. Or angry men will kill you and those of your house.”

26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.

Then the sons of Dan went on their way. Micah saw that they were too strong for him. So he returned to his house.

27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.

The men of Dan took what Micah had made and the religious leader who had belonged to him. They came to Laish, to people who were quiet and felt safe. And they killed them with the sword. They burned the city with fire.

28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.

There was no one to take them away from their trouble, because it was far from Sidon and they had nothing to do with anyone. It was in the valley near Beth-rehob. The sons of Dan built the city again, and lived in it.

29 І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.

They called the name of the city Dan, after the name of Dan their father who was born in Israel. The name of the city had been Laish before.

30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.

The people of Dan set up for themselves the object made to look like a god. And Jonathan, the son of Gershom, the son of Manasseh, and his sons were religious leaders to the family of Dan until the day their land was taken.

31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.

They set up the false god that Micah had made, while the house of God was at Shiloh.