1 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.

¶ In those days there was no king in Israel, and in those days the tribe of the Dan sought a possession for themselves to dwell in, for unto that day their lot had not fallen unto them among the tribes of Israel for an inheritance.

2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.

And the sons of Dan sent five men from their family of their borders, men of valour, from Zorah and from Eshtaol, to spy out the land and to search it, and they said unto them, Go, search the land. These came unto Mount Ephraim to the house of Micah, and they lodged there.

3 К оли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?

When they were near the house of Micah, they recognized the accent of the voice of the young man the Levite, and they turned in there and said unto him, Who brought thee here? And what doest thou in this place? And what hast thou here?

4 І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.

And he said unto them, Thus and thus Micah has done with me and has hired me that I may be his priest.

5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.

And they said unto him, Ask counsel now, therefore, of God, that we may know whether he shall prosper our journey which we do.

6 І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.

And the priest replied unto them, Go in peace. Your journey which ye do is before the LORD.

7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.

¶ Then the five men departed and came to Laish and saw that the people that dwelt there were secure, idle, and confident after the manner of the Zidonians; and there was no one in that land that might hinder them in any way from possessing that land; furthermore they were far from the Zidonians and had no business with anyone.

8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?

And they retuned unto their brethren in Zorah and Eshtaol, and their brethren said unto them, What say ye?

9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.

And they said, Arise, let us go up against them, for we have seen the land, and, behold, it is very good; and are ye to remain still? Do not be slothful to go and to enter to possess the land.

10 Я к ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.

When ye go, ye shall come unto a people secure and to a large land, for God has given it into your hands, a place where there is no want of any thing that is in the earth.

11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.

And there went from there of the family of Dan, out of Zorah and out of Eshtaol, six hundred men armed with weapons of war.

12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.

And they went up and pitched camp in Kirjathjearim in Judah; therefore, they called that place the camp of Dan unto this day; it is behind Kirjathjearim.

13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.

And they passed from there unto Mount Ephraim and came unto the house of Micah.

14 І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.

¶ Then the five men that had gone to spy out the land of Laish said unto their brethren, Do ye know that there is in these houses an ephod and teraphim and a graven image and a molten image? Now, therefore, consider what ye have to do.

15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.

And they turned in there and came to the house of the young man, the Levite, even unto the house of Micah, and greeted him.

16 А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.

And the six hundred men armed with their weapons of war, who were of the sons of Dan, stood by the entrance of the gate.

17 І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.

And the five men that went to spy out the land went up and went in there and took the graven image and the ephod, and the teraphim and the molten image while the priest stood in the entrance of the gate with the six hundred men that were armed with weapons of war.

18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?

So they entered into Micah’s house and took the graven image the ephod and the teraphim and the molten image. Then the priest said unto them, What are you doing?

19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?

And they said unto him, Silence, lay thy hand upon thy mouth and go with us to be our father and priest; is it better for thee to be a priest unto the house of one man or that thou be a priest unto a tribe and a family of Israel?

20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.

And the priest’s heart was glad, and he took the ephod and the teraphim and the graven image and went in the midst of the people.

21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.

So they turned and departed and put the little ones and the cattle and the baggage before them.

22 К оли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.

And when they were a good way from the house of Micah, the men that were in the houses near to Micah’s house were gathered together and overtook the sons of Dan.

23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?

And they cried unto the sons of Dan. And these turned their faces and said unto Micah, What ails thee that thou dost come with such a company?

24 І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?

And he said, Ye have taken away my gods which I made and the priest, and ye are gone away; and what is left to me? And why do ye say unto me, What ails thee?

25 І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.

And the sons of Dan said unto him, Let not thy voice be heard among us lest peradventure angry fellows run upon thee and thou lose thy life with the lives of thy household.

26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.

And the sons of Dan went their way, and when Micah saw that they were too strong for him, he turned and went back unto his house.

27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.

¶ And they took the things which Micah had made together with the priest which he had and came unto Laish unto a people that were at quiet and secure, and they smote them with the edge of the sword and burnt the city with fire.

28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.

And there was no deliverer because it was far from Zidon, and they had no business with anyone; and it was in the valley that lies by Bethrehob. Then they rebuilt the city and dwelt therein.

29 І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.

And they called the name of the city Dan after the name of Dan their father, who was born unto Israel; however, the name of the city was Laish at the first.

30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.

And the sons of Dan set up the graven image; and Jonathan, the son of Gershon, the son of Manasseh, he and his sons were priests to the tribe of Dan until the day of the captivity of the land.

31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.

And they set up Micah’s graven image, which he made, all the time that the house of God was in Shiloh.