1 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
¶ And he entered again into the synagogue, and there was a man there who had a withered hand.
2 І , щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
And they watched him, whether he would heal him on the sabbath day, that they might accuse him.
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
So he said unto the man who had the withered hand, Stand forth.
4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
And he said unto them, Is it lawful to do good on the sabbath days or to do evil? to save the person or to kill them? But they were silent.
5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
And looking round about on them with anger, being grieved for the blindness of their hearts, he said unto the man, Stretch forth thine hand. And he stretched it out and his hand was restored whole as the other.
6 Ф арисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
And as the Pharisees went forth, they took counsel with the Herodians against him, to kill him.
7 А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
But Jesus withdrew himself with his disciples to the sea, and a great multitude from Galilee followed him, and from Judaea
8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
and from Jerusalem and from Idumaea and from beyond Jordan. And those who dwell around Tyre and Sidon, a great multitude, hearing what great things he did, came unto him.
9 І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.
And he spoke to his disciples that a small ship should wait on him because of the multitude, lest they should throng him.
10 Б о Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.
For he had healed many, insomuch that as many as had plagues pressed upon him to touch him.
11 І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!
And the unclean spirits, when they saw him, fell down before him and cried out, saying, Thou art the Son of God.
12 А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.
And he straitly charged them that they should not make him known.
13 І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
¶ And he went up to the mountain and called unto himself whom he would, and they came unto him.
14 І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,
And he established twelve, that they should be with him, and that he might send them forth to preach
15 і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.
and to have power to heal sicknesses and to cast out devils:
16 І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,
Simon, whom he gave the name Peter;
17 і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,
and James the son of Zebedee and John the brother of James, whom he surnamed them Boanerges, which is The sons of thunder;
18 і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта
and Andrew and Philip and Bartholomew and Matthew and Thomas and James the son of Alphaeus and Thaddaeus and Simon the Canaanite
19 т а Юду Іскаріотського, що й видав Його.
and Judas Iscariot, who also betrayed him; and they came home.
20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
And the multitude came together again, so that they could not so much as eat bread.
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
And when his friends and family heard of it, they went out to lay hold on him; for they said, He is beside himself.
22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
¶ But the scribes who had come down from Jerusalem said that he had Beelzebub and that by the prince of the devils he cast out devils.
23 І , закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
And he called them unto him and said unto them in parables, How can Satan cast out Satan?
24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot remain.
25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
And if a house is divided against itself, that house cannot remain.
26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
And if Satan rises up against himself and is divided, he cannot remain, but has an end.
27 Н іхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
No man can enter into a strong man’s house and spoil his goods except he will first bind the strong man, and then he will spoil his house.
28 П оправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Verily I say unto you, All sins shall be forgiven unto the sons of men and whatever blasphemies with which they shall blaspheme,
29 А ле, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
but whosoever shall blaspheme against the Holy Spirit shall never have forgiveness but is obligated to eternal judgment,
30 Б ож казали вони: Він духа нечистого має.
because they said, He has an unclean spirit.
31 І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
¶ There came then his brethren and his mother, and, standing without, sent unto him, calling him.
32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
The multitude was sitting all around him, and they said unto him, Behold, thy mother and thy brothers and sisters seek thee without.
33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
And he answered them, saying, Who is my mother or my brethren?
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
And looking round about on those who sat about him, he said, Behold my mother and my brethren!
35 Б о хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.
For whosoever doeth the will of God, the same is my brother and my sister and my mother.