1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!

¶ Then all the tribes of Israel came unto David in Hebron and spoke, saying, Behold, we are thy bone and thy flesh.

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.

And even yesterday and the day before yesterday, when Saul was king over us, it was thou that didst lead out and bring in Israel; and the LORD said to thee, Thou shalt feed my people Israel, and thou shalt be prince over Israel.

3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.

So all the elders of Israel came to the king in Hebron; and King David made a covenant with them in Hebron before the LORD; and they anointed David king over Israel.

4 Д авид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.

David was thirty years old when he began to reign, and he reigned forty years.

5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

In Hebron he reigned over Judah seven years and six months; and in Jerusalem he reigned thirty-three years over all Israel and Judah.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!

¶ Then the king and his men went to Jerusalem unto the Jebusites, who dwelt in the land, who spoke unto David, saying, Except thou take away the blind and the lame, thou shalt not come in here, thinking, David cannot come in here.

7 Т а Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.

Nevertheless, David took the fortress of Zion; the same is the city of David.

8 І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!

And David said on that day, Who shall go up the waterspout and smite the Jebusites and the lame and the blind, that are hated of David’s soul? Therefore they said, The blind and the lame shall not come into the house.

9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.

So David dwelt in the fortress and called it the city of David. And David built round about from Millo and inward.

10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.

And David went on and grew great, and the LORD God of the hosts was with him.

11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.

¶ And Hiram, king of Tyre, also sent messengers to David, and cedar trees and carpenters and masons, and they built David a house.

12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.

And David understood that the LORD had confirmed him as king over Israel and that he had exalted his kingdom for his people Israel’s sake.

13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.

And David took more concubines and wives out of Jerusalem after he had come from Hebron, and more sons and daughters were born unto David.

14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

And these were the names of those that were born unto him in Jerusalem: Shammua, Shobab, Nathan, Solomon,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

Ibhar, Elishua, Nepheg, Japhia,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

Elishama, Eliada, and Eliphalet.

17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.

¶ But when the Philistines heard that they had anointed David king over Israel, all the Philistines came up to seek David, and David heard of it and went down to the fortress.

18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

The Philistines also came and spread themselves in the valley of Rephaim.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку? І Господь відказав до Давида: Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!

Then David enquired of the LORD, saying, Shall I go up to the Philistines? Wilt thou deliver them into my hand? And the LORD said unto David, Go up, for I without a doubt will deliver the Philistines into thy hand.

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води. Тому він назвав ім'я тому місцю: Баал-Перацім.

And David came to Baalperazim, and David smote them there and said, The LORD has broken forth upon my enemies before me as the breach of waters. Therefore, he called the name of that place Baalperazim.

21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.

And they left their images there, and David and his men burned them.

22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.

And the Philistines came up yet again and spread themselves in the valley of Rephaim.

23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: Не виходь, оточи їх з-позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.

And when David enquired of the LORD, he said, Thou shalt not go up, but go around behind them and come upon them over against the mulberry trees,

24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір.

and when thou hearest thunder going through the tops of the mulberry trees, then thou shalt move, for then the LORD shall go out before thee to smite the host of the Philistines.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

And David did so as the LORD had commanded him and smote the Philistines from Geba unto Gazer.