Даниїл 6 ~ Daniel 6

picture

1 ( 6-2) Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.

¶ It pleased Darius to set over the kingdom one hundred and twenty governors who should be in all the kingdom;

2 ( 6-3) А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.

and over these three presidents, of whom Daniel was first, that the governors might give accounts unto them, and the king should not be bothered.

3 ( 6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.

Then this Daniel was preferred above these governors and presidents because an overabundance of the Spirit was in him; and the king thought to set him over the whole kingdom.

4 ( 6-5) Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.

Then the presidents and governors looked for occasions against Daniel on behalf of the kingdom, but they could find no occasion or fault because he was faithful, and no vice nor fault was found in him.

5 ( 6-6) Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.

Then these men said, We shall never find any occasion against this Daniel except we find it against him in the law of his God.

6 ( 6-7) Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!

¶ Then these governors and presidents assembled together before the king and said thus unto him, King Darius, live for ever.

7 ( 6-8) Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.

All the presidents of the kingdom, magistrates, governors, great ones, and captains have agreed in common accord to promote a royal decree and to confirm it that whoever shall ask a petition of any God or man for thirty days, except of thee, O king, he shall be cast into the den of lions.

8 ( 6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.

Now, O king, confirm the decree and sign the writing that it not be moved, according to the law of Media and of Persia, which does not change.

9 ( 6-10) Тому цар Дарій написав це писання та заборону.

Therefore King Darius signed the writing and the decree.

10 ( 6-11) А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.

Now when Daniel knew that the writing was signed, he entered into his house; and with the windows open toward Jerusalem in his dining chamber, he knelt three times a day and prayed and gave thanks before his God as he was used to doing before.

11 ( 6-12) Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.

¶ Then these men assembled and found Daniel praying and making supplication before his God.

12 ( 6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.

Then they went and spoke before the king concerning the royal decree; Hast thou not confirmed a decree that whoever shall ask a petition of any God or man within thirty days save of thee, O king, shall be cast into the den of lions? The king answered and said, The thing is true, according to the law of the Media and Persia, which does not change.

13 ( 6-14) Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.

Then they answered and said before the king, That Daniel, which is of the sons of the captivity of the Jews, has not regarded thee, O king, nor the decree that thou hast confirmed, but makes his petition three times a day.

14 ( 6-15) Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.

When the king, heard the matter, it weighed very heavy upon him, and he set his heart on Daniel to deliver him: and he laboured until the going down of the sun to deliver him.

15 ( 6-16) Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.

Then those men assembled near the king, and said unto the king, Know, O king, that this is the law of Media and of Persia: No decree nor statute which the king has confirmed may be moved.

16 ( 6-17) Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!

Then the king commanded, and they brought Daniel, and cast him into the den of lions. Now the king, speaking unto Daniel, said, Thy God whom thou servest continually, may he deliver thee.

17 ( 6-18) І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.

And a stone was brought and laid upon the mouth of the den; and the king sealed it with his own signet ring and with the signet ring of his princes that the agreement concerning Daniel might not be changed.

18 ( 6-19) Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.

¶ Then the king went to his palace and lay down without eating; neither were instruments of music brought before him, and his sleep fled from him.

19 ( 6-20) Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.

Therefore, the king arose very early in the morning at dawn and went in haste unto the den of lions.

20 ( 6-21) А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?

And when he came to the den, he cried loudly with a sad voice unto Daniel; and the king, in speaking to Daniel said, Daniel, servant of the living God, has thy God, whom thou servest continually, been able to deliver thee from the lions?

21 ( 6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!

Then Daniel said unto the king, O king, live for ever.

22 ( 6-23) Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.

My God has sent his angel, who shut the lions’ mouths, that they do me no evil because before him righteousness was found in me; and even before thee, O king, I have done no corruption.

23 ( 6-24) Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.

Then the king was exceeding glad because of him and commanded that they should take Daniel up out of the den. So Daniel was taken up out of the den, and no injury was found upon him because he believed in his God.

24 ( 6-25) І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.

And the king commanded, and they brought those men who had accused Daniel, and they cast them into the den of lions, them, their children, and their wives; and even before they reached the bottom of the den, the lions had the mastery of them, and broke all their bones in pieces.

25 ( 6-26) Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!

¶ Then king Darius wrote unto all the peoples, nations, and tongues, that dwell in all the earth: Peace be multiplied unto you.

26 ( 6-27) Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.

On my behalf a statute is put into effect, That in all the dominion of my kingdom everyone tremble at the presence of the God of Daniel for he is the living God and endures for all ages, and his kingdom is such that it shall never come apart, and his dominion shall be even unto the end:

27 ( 6-28) Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.

that saves and frees, and makes signs and wonders in heaven and in earth, who delivered Daniel from the power of the lions.

28 ( 6-29) І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.

So this Daniel was prospered during the reign of Darius and during the reign of Cyrus, the Persian.