1 І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!

¶ Remember now thy Creator in the days of thy youth while the evil days do not come nor the years draw near when thou shalt say, I have no pleasure in them;

2 а ж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,

before the sun and the light and the moon and the stars are darkened and the clouds return after the rain:

3 у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,

In the day when the keepers of the house shall tremble and the strong men shall bow themselves and the grinders cease because they are few and those that look out of the windows are darkened;

4 і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,

and the doors outside shall be shut because the voice of the grinder is low, and he shall rise up at the voice of the bird and all the daughters of song shall be humbled;

5 і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,

when they shall also be afraid of that which is high, and fears shall be in the way, and the almond tree shall flourish, and the grasshopper shall be a burden, and appetite shall fail: because man goes to the home of his age, and the mourners shall go about the streets;

6 а ж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...

before the silver chain is broken, and the golden bowl is broken, and the pitcher is broken at the fountain, and the wheel is broken at the cistern;

7 І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!

and the dust returns to the earth as it was before and the spirit returns unto God who gave it.

8 Н аймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...

¶ Vanity of vanities, saith the preacher; all is vanity.

9 К рім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.

And the wiser the preacher became that much more did he teach wisdom to the people, causing them to listen and to search things out, and he composed many proverbs.

10 П роповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

The preacher sought to find willing words and upright writings, even words of truth.

11 С лова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.

The words of the wise are as goads and as nails hammered into place, those of the teachers of the congregations, who are placed under one Shepherd.

12 А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!

My son, in addition to this, be admonished: of making many books there is no end, and much study is a weariness of the flesh.

13 П ідсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!

¶ The conclusion of the entire sermon is heard: Fear God and keep his commandments, for this is the whole happiness of man.

14 Б о Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

For God shall bring every work to judgment with every secret thing, whether it is good or whether it is evil.