1 А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

¶ And straightway in the morning the princes of the priests having held a consultation with the elders and with the scribes and with the whole council, took Jesus away bound and delivered him to Pilate.

2 А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he, answering, said unto him, Thou sayest it.

3 А первосвященики міцно Його винуватили.

And the princes of the priests accused him of many things.

4 Т оді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they accuse thee of.

5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

But Jesus yet answered nothing, so that Pilate marvelled.

6 Н а свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

Now at that feast it was customary that he release unto them one prisoner, whoever they desired.

7 Б ув же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

And there was one named Barabbas, who lay bound with those that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.

8 К оли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had always done unto them.

9 П илат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

And Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?

10 Б о він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

For he knew that the princes of the priests had delivered him for envy.

11 А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

But the princes of the priests moved the multitude that he should rather release Barabbas unto them.

12 П илат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call the King of the Jews?

13 В они ж стали кричати знов: Розіпни Його!

And they cried out again, crucify him.

14 П илат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Then Pilate said unto them, Why, what evil has he done? And they cried out the more exceedingly, crucify him.

15 П илат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

¶ And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas unto them and delivered Jesus, when he had scourged him, to be crucified.

16 В ояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

And the soldiers led him away into the hall called Praetorium, and they call together the whole band.

17 І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

And they clothed him with purple and platted a crown of thorns and put it about his head

18 І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

and began to salute him, Hail, King of the Jews!

19 І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

And they smote him on the head with a reed and spit upon him and bowing their knees worshipped him.

20 І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

And when they had mocked him, they took off the purple from him and put his own clothes on him and led him out to crucify him.

21 І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

And they compel one Simon, a Cyrenian, who passed by coming out of the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.

22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

¶ And they brought him unto the place of Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.

23 І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

And they gave him to drink wine mingled with myrrh, but he received it not.

24 І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.

25 Б ула ж третя година, як Його розп'яли.

And it was the third hour when they crucified him.

26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

And the inscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.

27 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

And with him they crucified two thieves: the one on his right hand and the other on his left.

28 І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

And the scripture was fulfilled, which says, And he was numbered with the transgressors.

29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

And those that passed by railed on him, wagging their heads and saying, Ah, thou that would destroy the temple of God and build it in three days,

30 з ійди із хреста, та спаси Самого Себе!

save thyself and come down from the cross.

31 Т еж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

Likewise also the princes of the priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.

32 Х ристос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

Let the Christ, King of Israel, descend now from the stake that we may see and believe. And those that were crucified with him reviled him.

33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

¶ And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?

35 Д ехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

And some of those that stood by, when they heard it, said, Behold, he calls Elijah.

36 А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

And one ran and filled a sponge full of vinegar and put it on a reed and gave him to drink, saying, Let alone; let us see whether Elijah will come to take him down.

37 А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

But Jesus, giving a great cry, expired.

38 І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

Then the veil of the temple was rent in two from the top to the bottom.

39 А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

And when the centurion, who stood in front of him, saw that he so cried out and expired, he said, Truly this man was the Son of God.

40 Б ули ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

There were also some women looking on afar off, among whom was Mary Magdalene and Mary the mother of James the lesser and of Joses, and Salome

41 щ о вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

(who also, when he was in Galilee, followed him and ministered unto him), and many other women who came up with him unto Jerusalem.

42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

¶ And now when the evening was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,

43 п рийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

Joseph of Arimathaea, a noble senator, who also waited for the kingdom of God, came and went in boldly unto Pilate and asked for the body of Jesus.

44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

And Pilate marvelled that he was already dead; and calling unto him the centurion, he asked him whether he was already dead.

45 І , дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

And when he knew it of the centurion, he gave the body to Joseph.

46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

And he bought fine linen and took him down and wrapped him in the linen and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock and rolled a stone unto the door of the sepulchre.

47 М арія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.