1 А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.

¶ And the sons of Israel did evil in the sight of the LORD, and the LORD delivered them into the hands of Midian for seven years.

2 І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.

And the hand of Midian prevailed against Israel, and because of the Midianites the sons of Israel made dens in the mountains and caves and strongholds.

3 І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.

For when those of Israel had sown, the Midianites would come up and the Amalekites and the sons of the east. They would come up against them

4 І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,

and encamp against them and destroy the fruits of the earth as far as Gaza, and they would leave nothing to eat in Israel neither sheep nor ox nor ass.

5 б о вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.

For they would come up with their livestock and their tents in a great multitude like locusts, for there was no number in them nor in their camels, and they would enter into the land destroying it.

6 І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.

And Israel was greatly impoverished because of the Midianites, and the sons of Israel cried unto the LORD.

7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,

¶ And when the sons of Israel cried unto the LORD because of the Midianites,

8 т о Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.

the LORD sent a prophet unto the sons of Israel who said unto them, Thus saith the LORD God of Israel, I brought you up from Egypt and brought you forth out of the house of slavery;

9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.

I delivered you out of the hand of the Egyptians and out of the hand of all that oppressed you and drove them out from before you and gave you their land;

10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!

and I said unto you, I am the LORD your God; do not fear the gods of the Amorites in whose land ye dwell, but ye have not heard my voice.

11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.

¶ And the angel of the LORD came and sat under the oak which was in Ophrah that pertained unto Joash, the Abiezrite, and his son Gideon threshed wheat in the winepress, to hide it from the Midianites.

12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу!

And the angel of the LORD appeared unto him and said unto him, The LORD is with thee, thou mighty man of valour.

13 А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.

And Gideon said unto him, Oh my Lord, if the LORD is with us, why then has all this befallen us? And where are all his miracles which our fathers told us of, saying, Did not the LORD bring us up from Egypt? But now the LORD has forsaken us and delivered us into the hands of the Midianites.

14 І обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе.

And the LORD looked upon him and said, Go in this thy might, and thou shalt save Israel from the hand of the Midianites. Do I not send thee?

15 І відказав Йому Гедеон: О, Господи мій, чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого.

Then he replied unto him, Oh my Lord, with what shall I save Israel? Behold, my family is poor in Manasseh, and I am the least in my father’s house.

16 І сказав йому Господь: Але Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка.

And the LORD said unto him, Surely I will be with thee, and thou shalt smite the Midianites as one man.

17 А той до Нього сказав: Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.

And he said unto him, If now I have found grace in thy sight, then show me a sign that thou hast spoken with me.

18 Н е відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм. А Той відказав: Я буду сидіти аж до твого повернення.

Do not depart from here, I pray thee, until I come unto thee and bring forth my present and set it before thee. And he said, I will tarry until thou come again.

19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м'ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.

And Gideon went in and made ready a kid and unleavened cakes of an ephah of flour; the flesh he put in a basket, and he put the broth in a pot and brought it out unto him under the oak and presented it.

20 І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив.

And the angel of God said unto him, Take the flesh and the unleavened cakes and lay them upon this rock and pour out the broth. And he did so.

21 І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.

Then the angel of the LORD put forth the end of the staff that was in his hand and touched the flesh and the unleavened cakes; and there rose up fire out of the rock and consumed the flesh and the unleavened cakes. Then the angel of the LORD departed out of his sight.

22 І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя.

And when Gideon perceived that he was the angel of the LORD, Gideon said, Alas, O Lord GOD! for I have seen the angel of the LORD face to face.

23 І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш!

And the LORD said unto him, Peace be unto thee; do not fear, thou shalt not die.

24 І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім'я йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.

Then Gideon built an altar there unto the LORD and called it The LORD is the Peace, unto this day it is yet in Ophrah of the Abiezrites.

25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.

¶ And it came to pass the same night that the LORD said unto him, Take a bullock of thy father’s house and a second bullock seven years old and throw down the altar of Baal that thy father has and cut down the grove that is by it

26 І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш.

and build an altar unto the LORD thy God upon the top of this rock, according to due order, and take the second bullock and offer a burnt sacrifice upon the wood of the grove which thou shall have cut down.

27 І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.

Then Gideon took ten men of his slaves and did as the LORD had said unto him. But he feared to do it by day because of his father’s family and the men of the city, so he did it by night.

28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.

And when the men of the city arose early in the morning, behold, the altar of Baal was cast down, and the grove was cut down that was by it, and the second bullock was offered upon the altar that was built.

29 І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й сказали: Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ.

And they said one to another, Who has done this thing? And when they enquired and asked, they said, Gideon, the son of Joash, has done this thing.

30 І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому.

Then the men of the city said unto Joash, Bring out thy son that he may die because he has cast down the altar of Baal and because he has cut down the grove that was by it.

31 І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.

And Joash replied unto all that stood against him, Will ye contend for Baal? Will ye save him? Whoever will contend for him, let him be put to death while it is yet morning; if he is God, let him contend for himself with the one who has cast down his altar.

32 І він назвав ім'я йому того дня: Єруббаал, говорячи: Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника.

Therefore, on that day he called him Jerubbaal, saying, Let Baal contend against him because he has thrown down his altar.

33 А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан, і таборували в долині Ізреел.

¶ Then all the Midianites and the Amalekites and the sons of the east gathered themselves together as one and went over and pitched camp in the valley of Jezreel.

34 А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авіезер за ним.

And the Spirit of the LORD clothed himself in Gideon, who when he had blown the shofar, Abiezer joined with him.

35 І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли навперейми них.

And he sent messengers throughout all Manasseh who also joined with him; likewise he sent messengers unto Asher and unto Zebulun and unto Naphtali; and they came up to meet them.

36 І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,

And Gideon said unto God, Wilt thou save Israel by my hand as thou hast said?

37 т о ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!

Behold, I will put a fleece of wool in the threshing floor; and if the dew is on the fleece only and it is dry upon all the earth beside it, then I shall know that thou wilt save Israel by my hand as thou hast said.

38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.

And it was so, for he rose up early in the morning, and wringing the fleece, he took the dew out of it, a bowl full of water.

39 І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.

But Gideon said unto God, Let not thine anger be hot against me if I speak again on this occasion; only let me prove again now with the fleece. I pray thee, let it be dry only upon the fleece, and upon all the ground let there be dew.

40 І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.

And God did so that night for it was dry upon the fleece only, and there was dew on all the ground.