1 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

¶ Now Korah, the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, and Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On, the son of Peleth, of the sons of Reuben, took men;

2 т а й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

and they rose up against Moses, with two hundred and fifty men of the sons of Israel, princes of the congregation, of the council, men of renown;

3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

and they gathered themselves together against Moses and against Aaron and said unto them, We have had enough of you, seeing all the congregation are holy, every one of them, and the LORD is among them; why then lift ye up yourselves above the congregation of the LORD?

4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

And when Moses heard it, he fell upon his face;

5 І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

and he spoke unto Korah and unto all his company, saying, Tomorrow the LORD will show who are his and who is holy and will cause the one who is holy to come near unto him; the one whom he has chosen he will cause to come near unto him.

6 З робіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

Do this: Take censers, Korah, and all his company,

7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

and put fire in them and put incense in them before the LORD tomorrow; and it shall be that the man whom the LORD chooses, he shall be holy; this shall be enough for you, ye sons of Levi.

8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

And Moses said unto Korah, Hear, I pray you, ye sons of Levi:

9 ч и вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

Does it seem but a small thing unto you that the God of Israel has separated you from the congregation of Israel, to bring you near to himself to minister in the service of the tabernacle of the LORD and to stand before the congregation to minister unto them?

10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

And that he has brought thee near to him and all thy brethren the sons of Levi with thee, and ye seek the priesthood also?

11 Т ому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

For which cause both thou and all thy company are gathered together against the LORD, for what is Aaron, that ye murmur against him?

12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

¶ And Moses sent to call Dathan and Abiram, the sons of Eliab, but they replied, We will not come up.

13 Ч и мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

Is it a small thing that thou hast brought us up out of a land that flowed with milk and honey to make us die in the wilderness, but thou must also make thyself lord to rule over us?

14 Т и не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

Moreover, thou hast not brought us into a land that flows with milk and honey or given us inheritance of fields and vineyards; wilt thou put out the eyes of these men? We will not come up.

15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

Then Moses was very angry and said unto the LORD, Look not thou upon their offering; I have not taken so much as one ass from them, neither have I done evil to any of them.

16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

And Moses said unto Korah, Be thou and all thy company before the LORD, thou and they and Aaron, tomorrow;

17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

and let each man take his censer and put incense in them and let each man bring his censer before the LORD, two hundred and fifty censers; thou also and Aaron, each of you with his censer.

18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

And each man took his censer and put fire in them and laid incense in them and stood in the door of the tabernacle of the testimony with Moses and Aaron.

19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

And Korah had gathered all the congregation against them unto the door of the tabernacle of the testimony; then the glory of the LORD appeared unto all the congregation.

20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

And the LORD spoke unto Moses and unto Aaron, saying,

21 В ідділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

Separate yourselves from among this congregation, and I will consume them in a moment.

22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

And they fell upon their faces and said, O God, the God of the spirits of all flesh, shall one man sin and wilt thou be wroth with all the congregation?

23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

¶ Then the LORD spoke unto Moses, saying,

24 С кажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

Speak unto the congregation, saying, Separate yourselves now from the tent of Korah, Dathan, and Abiram.

25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

And Moses rose up and went unto Dathan and Abiram, and the elders of Israel followed him.

26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

And he spoke unto the congregation, saying, Depart from the tents of these wicked men and touch nothing of theirs lest peradventure ye be consumed in all their sins.

27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

So they removed themselves from the tents of Korah, Dathan, and Abiram, on every side; and Dathan and Abiram came out, and stood in the door of their tents, with their wives and their sons and their little children.

28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

And Moses said, Hereby ye shall know that the LORD has sent me to do all these works, for I have not done them out of my own heart.

29 Я кщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

If these men die the common death of all men or if they are visited after the visitation of all men, then the LORD has not sent me.

30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

But if the LORD does a new thing and the earth opens her mouth and swallows them up with all their things and they go down alive into Sheol, then ye shall know that these men have provoked the LORD.

31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

And it came to pass as he had made an end of speaking all these words that the ground broke open under them;

32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

the earth opened her mouth and swallowed them up, and their houses and all the men of Korah and all their goods.

33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

They and all that they had went down alive into Sheol, and the earth closed upon them, and they perished from among the congregation.

34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

And all Israel, those that were round about them, fled at the cry of them, for they said, Lest the earth swallow us up also.

35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

¶ And fire came out from the LORD and consumed the two hundred and fifty men that offered incense.

36 ( 17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Then the LORD spoke unto Moses, saying,

37 ( 17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

Speak unto Eleazar the son of Aaron the priest, that he take up the censers out of the burning and scatter thou the fire yonder, for

38 ( 17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

the censers of these sinners are sanctified against their own souls, and broad plates shall be made of them for a covering of the altar, for they offered with them before the LORD; therefore, they are sanctified, and they shall be a sign unto the sons of Israel.

39 ( 17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

And Eleazar, the priest, took the brass censers with which those that were burnt had offered, and they were made into a broad covering of the altar

40 ( 17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

to be a memorial unto the sons of Israel, that no stranger who is not of the seed of Aaron come near to offer incense before the LORD, that he not be as Korah and as his company, as the LORD said to him by the hand of Moses.

41 ( 17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

¶ But on the next day all the congregation of the sons of Israel murmured against Moses and against Aaron, saying, Ye have killed the people of the LORD.

42 ( 17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

And it came to pass when the congregation was gathered against Moses and against Aaron that they looked toward the tabernacle of the testimony; and, behold, the cloud had covered it, and the glory of the LORD appeared.

43 ( 17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

And Moses and Aaron came before the tabernacle of the testimony.

44 ( 17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And the LORD spoke unto Moses, saying,

45 ( 17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

Depart from among this congregation, and I will consume them in a moment. And they fell upon their faces.

46 ( 17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

And Moses said unto Aaron, Take the censer and put fire in it from off the altar and put incense upon it and go quickly unto the congregation and reconcile them; for the wrath has gone out from before the face of the LORD; the plague is begun.

47 ( 17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

Then Aaron took his censer as Moses said and ran into the midst of the congregation; and, behold, the plague was begun among the people; and he put on incense and reconciled the people.

48 ( 17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

And he stood between the dead and the living; and the plague was stayed.

49 ( 17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

Now those that died in that plague were fourteen thousand seven hundred, besides those that died concerning the matter of Korah.

50 ( 17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.

And Aaron returned unto Moses unto the door of the tabernacle of the testimony, when the plague was stayed.