1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

¶ After these things there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

Now in Jerusalem there is a pool by the sheep gate, which in Hebrew is called, Bethesda, having five porches.

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

In these lay a great multitude of those who were sick, blind, halt, withered, waiting for the moving of the water.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

For an angel went down at a certain time into the pool and troubled the water; whosoever then first after the troubling of the water stepped in was made whole of whatever disease he had.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

And a certain man was there who had an infirmity thirty-eight years.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

When Jesus saw him lying there and knew that he had been now a long time in that case, he said unto him, Dost thou desire to be made whole?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

The impotent man answered him, Sir, I have no man when the water is troubled to put me into the pool, but while I am coming, another steps down before me.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Jesus said unto him, Rise, take up thy bed, and walk.

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

And immediately the man was made whole and took up his bed and walked, and on that day was the sabbath.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

The Jews therefore said unto him that was cured, It is the sabbath day; it is not lawful for thee to carry thy bed.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

He answered them, He that made me whole, the same said unto me, Take up thy bed and walk.

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

Then they asked him, Who is the man that said unto thee, Take up thy bed and walk?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

And he that was healed did not know who it was; for Jesus had conveyed himself away, a multitude being in that place.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Afterward Jesus found him in the temple and said unto him, Behold, thou art made whole; sin no more, lest a worse thing come unto thee.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

The man departed and told the Jews that it was Jesus who had made him whole.

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

And for this reason the Jews persecuted Jesus and sought to kill him: because he had done these things on a sabbath.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

¶ But Jesus answered them, My Father works until now, and I work.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

Therefore the Jews sought the more to kill him, because he not only had broken the sabbath but also called God his own Father, making himself equal with God.

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Then Jesus answered and said unto them, Verily, verily, I say unto you, The Son can do nothing of himself but what he sees the Father do; for all that he does, this also the Son does together with him.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

For the Father loves the Son and shows him all the things that he does, and he will show him greater works than these that ye may marvel.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

For as the Father raises up the dead and gives them life; even so the Son gives life unto whom he will.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

For the Father judges no man but has committed all judgment unto the Son

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

that everyone should honour the Son, even as they honour the Father. He that does not honour the Son does not honour the Father who has sent him.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

Verily, verily, I say unto you, He that hears my word and believes him that sent me has eternal life and shall not come into judgment but has passed from death unto life.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Verily, verily, I say unto you, The hour shall come, and now is, when the dead shall hear the voice of the Son of God, and they that hear shall live.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

For as the Father has life in himself, so has he given to the Son to have life in himself

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

and has also given him power and authority to execute judgment because he is the Son of man.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Marvel not at this, for an hour shall come when all that are in the graves shall hear his voice,

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

and those that have done good shall come forth unto the resurrection of life; but those that have done evil, unto the resurrection of judgment.

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

I can of my own self do nothing; as I hear, I judge, and my judgment is just because I seek not my own will, but the will of the Father who has sent me.

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

¶ If I bear witness of myself, my witness is not true.

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

There is another that bears witness of me, and I know that the witness which he witnesses of me is true.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

Ye sent unto John, and he bore witness unto the truth.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

But I receive not testimony from man, but I say these things that ye might be saved.

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

He was a burning and a shining light, and ye were willing to rejoice for one hour in his light.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

But I have greater testimony than that of John; for the works which the Father has given me to finish, the same works that I do, bear witness of me that the Father has sent me.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

And the Father himself, who has sent me, has borne witness of me. Ye have neither heard his voice at any time nor seen his appearance.

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

And ye do not have his word abiding in you; for whom he has sent, him ye do not believe.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

Search the scriptures, for in them ye think ye have eternal life; and they are those who testify of me.

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

And ye will not come to me, that ye might have life.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

I do not receive glory from men.

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

But I know you that ye have not the love of God in you.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

I have come in my Father’s name, and ye receive me not; if another shall come in his own name, him ye will receive.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

How can ye believe, who take glory one from another, and seek not the glory that comes only from God?

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Do not think that I will accuse you to the Father; there is one that accuses you, even Moses, in whom ye trust.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

For had ye believed Moses, ye would have believed me, for he wrote of me.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

But if ye do not believe his writings, how shall ye believe my words?