1 М ертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

¶ Dead flies cause the ointment of the apothecary to send forth a stinking savour: likewise a small act of folly unto him that is esteemed for wisdom and honour.

2 С ерце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

A wise man’s heart is at his right hand, but a fool’s heart at his left.

3 К оли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Even when the fool walks by the way, he lacks prudence, and he says unto every one that he is a fool.

4 К оли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

¶ If the spirit of the ruler rises up against thee, do not leave thy place; for meekness pacifies great sins.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

There is another evil which I have seen under the sun, as an error which proceeds from the ruler:

6 н а великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Folly is set in great dignity, and the rich are seated in a low place.

7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

I saw slaves upon horses, and princes walking as slaves upon the earth.

8 Х то яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

He that digs a pit shall fall into it, and whosoever breaks a hedge, a serpent shall bite him.

9 Х то зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

Whosoever moves the stones shall have tribulation along with it, and he that cuts the firewood shall be endangered by it.

10 Я к залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

If the iron is blunt, and he does not whet the edge, then he must put forth more strength, but the advantages of wisdom excel.

11 К оли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

If the serpent bites without being enchanted, then the babbler is no more.

12 С лова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

¶ The words from the mouth of the wise man are grace, but the lips of the fool will swallow up himself.

13 п очаток слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

The beginning of the words of his mouth is foolishness, and the end of his talk is mischievous madness.

14 Н ерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

The fool multiplies words and says, Man cannot tell what shall be, and what shall be after him, who can tell him?

15 В томляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

The labour of the foolish wearies all of them because they do not know how to go to the city.

16 Г оре, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

¶ Woe to thee, O land, when thy king is a child, and thy princes banquet in the morning!

17 Щ асливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

Blessed art thou, O land, when thy king is the son of nobles, and thy princes eat in due season for strength, and not for drunkenness!

18 В ід лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

By much slothfulness the building decays, and through idleness of the hands the rain drips throughout the house.

19 Г остину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

The banquet is made for pleasure, and wine makes merry; but money answers all things.

20 Н авіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

Do not curse the king, not even in thy thought; and do not curse the rich even in the secret place of thy bedchamber; for the birds of the air shall carry the voice, and those who have wings shall tell the matter.