1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...

¶ And it came to pass when king Hezekiah heard it, that he rent his clothes and covered himself with sackcloth and went into the house of the LORD.

2 І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

And he sent Eliakim, who was over the household, and Shebna the scribe and the elders of the priests covered with sackcloth unto Isaiah the prophet the son of Amoz.

3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

And they said unto him, Thus saith Hezekiah, This day is a day of trouble and of rebuke and of blasphemy, for the sons are come to the breaking of the water, and there is no strength in her who is to bring them forth.

4 М оже почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...

It may be the LORD thy God will hear the words of Rabshakeh, whom the king of Assyria his master has sent to blaspheme the living God and to reprove with the words which the LORD thy God has heard; therefore lift up thy prayer for the remnant that is still left.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

So the slaves of king Hezekiah came to Isaiah.

6 І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

And Isaiah said unto them, Thus shall ye say unto your master, Thus saith the LORD, Do not be afraid of the words that thou hast heard, with which the servants of the king of Assyria have blasphemed me.

7 О сь Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!

Behold, that I am sending a spirit in him, and he shall hear a rumour and return to his own land; and I will cause him to fall by the sword in his own land.

8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

¶ So Rabshakeh returned, and found the king of Assyria warring against Libnah, for he had heard that he was departed from Lachish.

9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:

And he heard say concerning Tirhakah king of Ethiopia, He is come forth to make war with thee. And when he heard it, he sent messengers to Hezekiah, saying,

10 Т ак скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

Thus shall ye speak to Hezekiah king of Judah, saying, Do not let thy God, in whom thou dost trust, deceive thee, saying, Jerusalem shall not be given into the hand of the king of Assyria.

11 О сь ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Behold, thou hast heard what the kings of Assyria have done to all lands by destroying them utterly, and shalt thou be delivered?

12 Ч и їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Have the gods of the Gentiles delivered those whom my fathers have destroyed, as Gozan and Haran and Rezeph and the sons of Eden which were in Telassar?

13 Д е він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

Where is the king of Hamath and the king of Arphad and the king of the city of Sepharvaim Hena, and Ivah?

14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

And Hezekiah took the letters from the hand of the messengers and read them; and Hezekiah went up unto the house of the LORD and spread them before the LORD.

15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

And Hezekiah prayed unto the LORD, saying,

16 Г осподи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

O LORD of the hosts, God of Israel, that dwellest between the cherubim, thou art the God, even thou alone, of all the kingdoms of the earth; thou hast made the heavens and earth.

17 Н ахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

Incline thine ear, O LORD, and hear; open thine eyes, O LORD, and see and hear all the words of Sennacherib, who has sent his messengers to blaspheme the living God.

18 С правді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.

Of a truth, LORD, the kings of Assyria have laid waste all the nations and their countries

19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

and have cast their gods into the fire, for they were no gods, but the work of men’s hands, wood and stone; therefore they have destroyed them.

20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

Now therefore, O LORD our God, save us from his hand that all the kingdoms of the earth may know that thou art the LORD, even thou only.

21 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

¶ Then Isaiah the son of Amoz sent unto Hezekiah, saying, Thus saith the LORD God of Israel, Whereas thou hast prayed to me against Sennacherib king of Assyria:

22 О сь те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

This is the word which the LORD has spoken concerning him, Has he despised thee? Has he laughed thee to scorn O virgin daughter of Zion? Has he shaken his head behind thy back O daughter of Jerusalem?

23 К ого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

Whom hast thou reproached and blasphemed? and against whom hast thou exalted thy voice and lifted up thine eyes on high? even against the Holy One of Israel.

24 Ч ерез рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

By the hand of thy slaves thou hast reproached the Lord, and hast said, By the multitude of my chariots I shall come up to the height of the mountains to the sides of Lebanon, and I will cut down the tall cedars thereof and the choice fir trees thereof; and I will enter into the height of his border and the forest of his Carmel.

25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

I have dug and drunk water; and with the sole of my feet shall I dry up all the rivers of sustenance.

26 Х іба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

Hast thou not heard long ago how I have done it and of ancient times that I have formed it? Now I have brought it to pass, that thou should be to lay waste defenced cities into ruinous heaps.

27 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

And their inhabitants, of little strength, dismayed and confounded shall be as the grass of the field and as the green shrub as the grass on the housetops, that before it comes to maturity it is dried up.

28 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

I have understood thy state, thy going out and thy coming in, and thy rage against me.

29 З а твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

Because thy rage against me, and thy tumult, is come up into my ears, therefore I will put my hook in thy nose and my bridle in thy lips, and I will turn thee back by the way by which thou didst come.

30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

And this shall be a sign unto thee, Ye shall eat this year such as grows of itself; and the second year that which springs of the same: and in the third year ye shall sow and shall reap and shall plant vineyards and shall eat the fruit thereof.

31 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

And the remnant that is escaped of the house of Judah shall again take root downward and bear fruit upward:

32 Б о з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.

For out of Jerusalem shall go forth a remnant and from Mount Zion shall come an escape; the zeal of the LORD of the hosts shall do this.

33 Т ому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.

Therefore thus saith the LORD concerning the king of Assyria, He shall not come into this city, nor shoot an arrow there, nor come before it with shields, nor cast a bank against it.

34 Я кою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

By the way that he came, by the same shall he return and shall not come into this city, saith the LORD.

35 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!

For I will defend this city to save it for my own sake and for my slave David’s sake.

36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...

Then the angel of the LORD went forth and smote in the camp of the Assyrians a hundred and eighty-five thousand; and when they arose early in the morning, behold, they were all dead corpses.

37 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.

So Sennacherib king of Assyria departed and went and returned and dwelt at Nineveh.

38 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

And it came to pass, as he was worshipping in the house of Nisroch his god, that Adrammelech and Sharezer his sons smote him with the sword; and they escaped into the land of Ararat and Esarhaddon his son reigned in his stead.