1 Г оловна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,
¶ Now of the things which we have spoken, this is the sum: We have such a high priest who sat down at the right hand of the throne of the Majesty in the heavens,
2 щ о Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.
a minister of the sanctuary and of the true tabernacle, which the Lord pitched, and not man.
3 У сякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
For every high priest is ordained to offer gifts and sacrifices; therefore, it is also necessary that this one have something to offer.
4 Б о коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.
For if he were on earth, he should not even be a priest, being present still the other priests that offer gifts according to the law,
5 В они служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!
(who serve as an example and shadow of the heavenly things, as Moses was admonished of God when he was about to make the tabernacle: for, See, saith he, that thou make all things according to the pattern showed unto thee in the mount);
6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
¶ but now a more excellent ministry is his, in that he is the mediator of a better testament, which was established upon better promises.
7 Б о коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
For if that first covenant had been faultless, then no place should have been sought for the second.
8 Б о їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,
For finding fault with them, he said, Behold, the days come, saith the Lord, when I will make a new testament with the house of Israel and with the house of Judah,
9 н е за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
not according to the testament that I made with their fathers in the day when I took them by the hand to lead them out of the land of Egypt, because they did not continue in my testament, and I regarded them not, saith the Lord.
10 О це Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!
For this is the testament that I will ordain to the house of Israel after those days, saith the Lord: I will give my laws into their soul and write them upon their hearts, and I will be to them a God, and they shall be to me a people:
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!
and no one shall teach his neighbour nor anyone his brother, saying, Know the Lord, for all shall know me, from the least to the greatest.
12 Б уду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!
For I will reconcile their iniquities and their sins, and their iniquities I will remember no more.
13 К оли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.
In that he says, New, he has made the first old. Now that which decays and waxes old is ready to vanish away.