1 Б агато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

¶ God, having spoken many times and in many ways in time past unto the fathers by the prophets,

2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

has in these last times spoken unto us by his Son, whom he has appointed heir of all things, by whom also he made the ages;

3 В ін був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

who being the brightness of his glory and the express image of his substance and upholding all things by the word of his power, when he had by himself purged our sins, sat down on the right hand of the Majesty on high;

4 В ін остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

¶ being made so much better than the angels, as he has by inheritance obtained a more excellent name than they.

5 К ому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

For unto which of the angels did he say at any time, Thou art my Son, this day I have begotten thee? And again, I will be to him a Father, and he shall be to me a Son?

6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

And again, when he brought in the firstbegotten into the world, he said, And let all the angels of God worship him.

7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

And of the angels he said, Who makes his angels spirits and his ministers a flame of fire.

8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

But unto the Son he said, Thy throne, O God, is for ever and ever: a rod of equity is the sceptre of thy kingdom.

9 Т и полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Thou hast loved righteousness and hated iniquity; therefore, God, even thy God, has anointed thee with the oil of gladness above thy fellows.

10 І : Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

And Thou, Lord, in the beginning hast laid the foundation of the earth; and the heavens are the works of thine hands:

11 З агинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

they shall perish; but thou dost remain; and they all shall wax old as doth a garment;

12 Я к одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

and as a vesture shalt thou fold them up, and they shall be changed; but thou art the same, and thy years shall never fail.

13 К ому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

But to which of the angels did he say at any time, Sit on my right hand until I make thine enemies thy footstool?

14 Ч и не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Are they not all ministering spirits, sent forth in service for the love of those who are the heirs of saving health?