1 С лово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

¶ The word that was sent to Jeremiah from the LORD, saying,

2 С тань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.

Stand in the gate of the LORD’s house and proclaim there this word and say, Hear the word of the LORD, all ye of Judah that enter in at these gates to worship the LORD.

3 Т ак говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!

Thus hath the LORD of the hosts the God of Israel said, Amend your ways and your doings, and I will cause you to dwell in this place.

4 Н е надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!

Do not trust in lying words, saying, The temple of the LORD, The temple of the LORD, The temple of the LORD are these.

5 Б о якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,

For if ye thoroughly amend your ways and your doings, if ye thoroughly do right between a man and his neighbour,

6 н е будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,

if ye do not oppress the stranger, the fatherless, and the widow, and shed no innocent blood in this place, neither walk after other gods to your hurt,

7 т о зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!

then I will cause you to dwell in this place, in the land that I gave to your fathers for ever and ever.

8 О сь собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:

Behold, ye trust in lying words that cannot profit.

9 Ч и ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,

Will ye steal, murder, and commit adultery, and swear falsely, and burn incense unto Baal, and walk after other gods whom ye know not,

10 а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?

and come and stand before me in this house, which is called by my name, and say, We are free to do all these abominations?

11 Ч и вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...

Is this house, which is called by my name, become a den of robbers in your eyes? Behold, even I have seen it, said the LORD.

12 Б о підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...

But go now unto my place which was in Shiloh, where I set my name at the first and see what I did to it for the wickedness of my people Israel.

13 Т епер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,

And now because ye have done all these works, said the LORD and I spoke well unto you, rising up early and speaking, but ye did not hear; and I called you, but ye did not answer;

14 т о зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,

therefore I will do unto this house, which is called by my name, in which ye trust, and unto this place which I gave to you and to your fathers, as I have done to Shiloh.

15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...

And I will cast you out of my sight as I have cast out all your brethren, even the whole seed of Ephraim.

16 А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!

¶ Therefore pray not thou for this people, neither lift up cry nor prayer for them, neither make intercession to me: for I will not hear thee.

17 Х іба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

Dost thou not see what they do in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem?

18 Д іти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...

The sons gather wood, and the fathers kindle the fire, and the women knead their dough to make cakes to the queen of heaven and to pour out drink offerings unto other gods that they may provoke me to anger.

19 Т а хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

Shall they provoke me to anger? said the LORD: do they not provoke themselves to the confusion of their own faces?

20 Т ому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!

Therefore thus hath the Lord GOD said: Behold, my anger and my fury shall be poured out upon this place, upon man and upon beast and upon the trees of the field and upon the fruit of the ground, and it shall burn and shall not be quenched.

21 Т ак говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

¶ Thus hath the LORD of the hosts, the God of Israel said: Add your burnt offerings upon your sacrifices and eat flesh.

22 б о Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.

For I did not speak unto your fathers, nor command them in the day that I brought them out of the land of Egypt concerning burnt offerings or sacrifices:

23 Б о лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.

But this thing I commanded them, saying, Hear my voice, and I will be your God, and ye shall be my people: and walk ye in all the way that I have commanded you that it may be well unto you.

24 Т а не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.

But they did not hearken, nor incline their ear, but walked in their own counsels in the imagination of their evil heart and went backward, and not forward

25 В ід того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.

since the day that your fathers came forth out of the land of Egypt unto this day. I have even sent unto you all my slaves, the prophets, daily rising up early and sending them;

26 Т а вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...

yet they did not hearken unto me, nor incline their ear, but hardened their neck: they did worse than their fathers.

27 І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...

Therefore thou shalt speak all these words unto them; but they will not hearken to thee: thou shalt even call unto them; but they will not answer thee.

28 І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...

Therefore thou shalt say unto them, This is the nation that did not hear the voice of the LORD their God, nor receive chastisement; the faith is lost and was cut off from their mouth.

29 О бстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

¶ Cut off thine hair, O Jerusalem, and cast it away and take up a lamentation on high places; for the LORD has cast off and forsaken the nation of his wrath.

30 Б о Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...

For the sons of Judah have done evil in my sight, said the LORD; they have set their abominations in the house which is called by my name to pollute it.

31 І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...

And they have built the high places of Tophet, which is in the valley of the son of Hinnom, to burn their sons and their daughters in the fire, which I did not command them, neither did it come into my heart.

32 Т ому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.

Therefore, behold, the days come, saith the LORD, that it shall no longer be called Tophet, nor the valley of the son of Hinnom, but the valley of slaughter; for they shall bury in Tophet, for there shall be no other place.

33 І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...

And the carcasses of this people shall be food for the fowls of the heaven and for the beasts of the earth; and there shall be no one to chase them away.

34 І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!

Then I will cause to cease from the cities of Judah and from the streets of Jerusalem, the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride: for the land shall be desolate.