1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

¶ Now it came to pass when Adonizedek, king of Jerusalem, heard how Joshua had taken Ai and that he had utterly destroyed it (as he had done to Jericho and her king, so he had done to Ai and her king) and how the inhabitants of Gibeon had made peace with Israel and were among them;

2 т о дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

they feared greatly because Gibeon was a great city, as one of the royal cities, and because it was greater than Ai, and all the men thereof were mighty.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

Therefore Adonizedek, king of Jerusalem, sent unto Hoham, king of Hebron, and unto Piram, king of Jarmuth, and unto Japhia, king of Lachish, and unto Debir, king of Eglon, saying,

4 П рийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.

Come up unto me and help me that we may smite Gibeon; for it has made peace with Joshua and with the sons of Israel.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.

Therefore, the five kings of the Amorites, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, the king of Eglon, gathered themselves together and went up, they and all their hosts and encamped before Gibeon and made war against it.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.

And the men of Gibeon sent unto Joshua to the camp to Gilgal, saying, Slack not thy hand from thy slaves; come up to us quickly and save us and help us, for all the kings of the Amorites that dwell in the mountains are gathered together against us.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.

¶ So Joshua ascended from Gilgal, he and all the people of war with him and all the mighty men of valour.

8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.

And the LORD said unto Joshua, Do not fear them; for I have delivered them into thy hand; there shall not a man of them stand before thee.

9 І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.

Joshua, therefore, came unto them suddenly, for he went up from Gilgal all night.

10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

And the LORD discomfited them before Israel and slew them with a great slaughter at Gibeon and chased them along the way that goes up to Bethhoron and smote them to Azekah and unto Makkedah.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.

And when they were fleeing from before Israel in the descent to Bethhoron, the LORD cast down great stones from heaven upon them unto Azekah, and they died; there were more who died from the hailstones than those whom the sons of Israel slew with the sword.

12 Т оді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

Then Joshua spoke unto the LORD in the day when the LORD delivered up the Amorites before the sons of Israel, and he said in the sight of Israel, Sun, stand thou still upon Gibeon; and thou, Moon, in the valley of Ajalon.

13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.

And the sun stood still, and the moon stayed until the nation had avenged themselves upon their enemies. Is not this written in the book of righteousness? So the sun stood still in the midst of heaven and hastened not to go down about a whole day.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.

And there was no day like that before it or after it that the LORD hearkened unto the voice of a man; for the LORD fought for Israel.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.

¶ And Joshua returned, and all Israel with him, unto the camp to Gilgal.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.

But the five kings fled and hid themselves in a cave at Makkedah.

17 І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.

And it was told unto Joshua that the five kings had been found hidden in a cave at Makkedah.

18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

Then Joshua said, Roll great stones upon the mouth of the cave and set men by it to guard them;

19 А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.

and do not stop, but pursue after your enemies and smite their rearguard without allowing them to enter into their cities; for the LORD your God has delivered them into your hand.

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,

And it came to pass when Joshua and the sons of Israel had finished slaying them with a very great slaughter until they were consumed, that those who remained of them entered into strong cities.

21 т о ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

And all the people returned to the camp to Joshua at Makkedah in peace; there was no one to move his tongue against any of the sons of Israel.

22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.

Then Joshua said, Open the mouth of the cave and bring out those five kings unto me out of the cave.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

And they did so and brought forth those five kings unto him out of the cave: the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon.

24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.

And when they had brought those kings out unto Joshua, Joshua called for all the men of Israel and said unto the captains of the men of war who went with him, Come near; put your feet upon the necks of these kings. And they came near and put their feet upon the necks of them.

25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.

And Joshua said unto them, Do not fear, nor be dismayed, be strong and of good courage; for thus shall the LORD do to all your enemies against whom ye fight.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.

And afterward Joshua smote them and slew them and caused them to be hanged on five trees; and they hung upon the trees until the evening.

27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.

And at the time of the going down of the sun, Joshua commanded that they take them down off the trees and cast them into the cave in which they had been hid, and they laid great stones in the cave’s mouth, which remain until this very day.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

¶ In that same day Joshua took Makkedah and smote it with the edge of the sword, and the king thereof he utterly destroyed, them and all the souls that were therein; he let no one remain; and he did to the king of Makkedah as he did unto the king of Jericho.

29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

Then Joshua passed from Makkedah, and all Israel with him unto Libnah and fought against Libnah;

30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

and the LORD delivered it also, and the king thereof, into the hands of Israel; and he smote it with the edge of the sword and all the souls that were therein; he let no one remain in it, but did unto the king thereof as he did unto the king of Jericho.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.

And Joshua passed from Libnah and all Israel with him unto Lachish and encamped against it and fought against it;

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.

and the LORD delivered Lachish into the hand of Israel, who took it on the second day and smote it with the edge of the sword and all the souls that were therein, according to all that he had done to Libnah.

33 Т оді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

Then Horam, king of Gezer, came up to help Lachish, and Joshua smote him and his people until none of them were left.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.

And from Lachish Joshua passed unto Eglon and all Israel with him, and they encamped against it and fought against it;

35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.

and they took it that same day and smote it with the edge of the sword, and all the souls that were in it he utterly destroyed that same day, according to all that he had done to Lachish.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

And Joshua went up from Eglon, and all Israel with him, unto Hebron; and they fought against it;

37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.

and they took it and smote it with the edge of the sword, and the king thereof and all the cities thereof and all the souls that were in it; he left no one remaining, according to all that he had done to Eglon, but destroyed it utterly and all the souls that were therein.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

And Joshua returned and all Israel with him to Debir and fought against it;

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

and he took it and the king thereof and all the cities thereof, and they smote them with the edge of the sword and utterly destroyed all the souls that were in it; he left no one remaining; as he had done to Hebron, so he did to Debir and to the king thereof, as he had done also to Libnah and to her king.

40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

So Joshua smote all the country of the hills and of the Negev and of the vale and of the springs and all their kings; he left no one remaining, but utterly destroyed all that breathed, as the LORD God of Israel had commanded.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

And Joshua smote them from Kadeshbarnea even unto Gaza and all the country of Goshen even unto Gibeon.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

All these kings and their lands Joshua took at one time because the LORD God of Israel fought for Israel.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.

And Joshua returned and all Israel with him unto the camp to Gilgal.