1 І було мені слово Господнє, говорячи:

¶ Moreover the word of the LORD came to me, saying,

2 І ди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.

Go and cry out in the ears of Jerusalem, saying, Thus saith the LORD: I remember thee, the mercy of thy youth, the love of thine espousals, when thou didst go after me in the wilderness, in a land that was not sown.

3 І зраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.

Israel was holiness unto the LORD and the firstfruits of his increase; all that devour him shall be found guilty; evil shall come upon them, saith the LORD.

4 П ослухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!

Hear ye the word of the LORD, O house of Jacob, and all the families of the house of Israel;

5 Т ак говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?

thus hath the LORD said, What iniquity have your fathers found in me that they are gone far from me and have walked after vanity and are become vain?

6 І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?

Neither did they say, Where is the LORD that brought us up out of the land of Egypt, that led us through the wilderness, through a land of deserts and of pits, through a land of drought and of the shadow of death, through a land that no man passed through and where no man dwelt?

7 І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...

And I brought you into a plentiful country to eat the fruit thereof and the goodness thereof; but when ye entered, ye defiled my land and made my heritage an abomination.

8 С вященики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...

The priests did not say, Where is the LORD? and those that handled the law did not know me; the pastors also rebelled against me, and the prophets prophesied by Baal and walked after things that do not profit.

9 Т ому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!

¶ Therefore I will yet enter into judgment with you, saith the LORD, and I will plead with your children’s children.

10 Б о перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

For pass over the isles of Chittim and see; and send unto Kedar and consider diligently and see if there be such a thing.

11 Ч и змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...

Has a nation changed their gods? Even though they are not gods. But my people have changed their glory for that which does not profit.

12 З дивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

Be astonished, O ye heavens, at this; and be horribly afraid, be ye very desolate, said the LORD.

13 Б о дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

For my people have committed two evils: they have forsaken me the fountain of living waters to hew them out cisterns, broken cisterns, that can hold no water.

14 Ч и Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?

¶ Is Israel a slave? Is he a homeborn slave? Why has he been given over as a prey?

15 Н а нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...

The young lions roared upon him and yelled, and they made his land waste: his cities are deserted without inhabitant.

16 Т акож сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.

Even the sons of Noph and Tahapanes have broken the crown of thy head.

17 Ч и ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?

Could this not have come upon you peradventure because thou hast forsaken the LORD thy God, when he led thee by the way?

18 І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?

And now what hast thou to do in the way of Egypt? to drink the waters of the Nile? or what hast thou to do in the way of Assyria? to drink the waters of the river Eufrates?

19 Х ай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

Thine own wickedness shall chastise thee, and thy backslidings shall reprove thee; know therefore and see how evil and bitter it is, that thou hast forsaken the LORD thy God and that my fear is lacking in thee, saith the Lord GOD of the hosts.

20 Б о віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...

¶ For of old time I have broken thy yoke and burst thy bands; and thou didst say, I will not serve sin. With all this, upon every high hill and under every green tree thou dost wander, playing the harlot.

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?

Yet I had planted thee a noble vine, a seed of Truth, all of her; how then art thou turned into the degenerate plant of a strange vine unto me?

22 Т ому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

For though thou wash thee with nitre and take thee much soap, yet thine iniquity is sealed before me, saith the Lord GOD.

23 Я к ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!

How canst thou say, I am not polluted, I have not gone after Baalim? See thy way in the valley, know what thou hast done: thou art a swift dromedary traversing her ways;

24 Т и як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!

a wild ass used to the wilderness that breaths according to the desire of her soul; from her lust, who shall stop her? All those that seek her will not weary themselves; in her month they shall find her.

25 С тримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...

Withhold thy foot from being unshod and thy throat from thirst; but thou didst say, There is no hope: no; for I have loved strangers, and after them I will go.

26 Я к для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,

As the thief is ashamed when he is taken, so shall the house of Israel be ashamed: they, their kings, their princes, and their priests, and their prophets,

27 щ о говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!

saying to a piece of firewood, Thou art my father; and to a stone, Thou hast brought me forth: for they have turned their back unto me, and not their face: but in the time of their trouble they say, Arise and deliver us.

28 А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!

But where are thy gods that thou hast made thee? Let them arise, if they can save thee in the time of thy trouble, for according to the number of thy cities were thy gods, O Judah.

29 Ч ого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.

¶ Why will ye plead with me? Ye have all rebelled against me, saith the LORD.

30 Н адармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!

I have smitten your children in vain; they have received no correction; your own sword has devoured your prophets, like a destroying lion.

31 О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?

O generation, see ye the word of the LORD. Have I been a wilderness unto Israel? a land of darkness? Why do my people say, We are lords; we will come no more unto thee?

32 Ч и панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!

Shall the virgin, perchance, forget her ornaments, or a bride her attire? yet my people have forgotten me days without number.

33 Я к ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,

Why dost thou trim thy way to seek love? therefore thou hast also taught the wicked ones thy ways.

34 і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим

Even in thy skirts is found the blood of the souls of the poor innocents; thou didst not find them in any trespass, but by all these things.

35 т и кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!

Yet thou didst say, Because I am innocent, surely his anger shall turn from me. Behold, I will enter into judgment with thee because thou hast said, I did not sin.

36 Н ащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!

Why dost thou talk so much, changing thy ways? Thou shalt also be ashamed of Egypt, as thou wast ashamed of Assyria.

37 І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...

Thou shalt also go forth from him with thine hands upon thine head; for the LORD has rejected thy confidences, and thou shalt not prosper in them.