1 Н а Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?

¶ Concerning the Ammonites, thus hath the LORD said: Does Israel have no sons? does he have no heir? why then does their king inherit Gad and his people dwell in his cities?

2 Т ому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.

Therefore, behold, the days come, said the LORD, that I will cause an alarm of war to be heard in Rabbah of the Ammonites; and it shall be made a desolate heap, and her cities shall be burned with fire; then shall Israel be heir unto those that were his heirs, said the LORD.

3 Р идай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!

Howl, O Heshbon, for Ai is spoiled; cry, ye daughters of Rabbah, gird yourselves with sackcloth; lament and run to and fro by the hedges, for their king shall go into captivity, and his priests and his princes together.

4 Ч ого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?

Why gloriest thou in the valleys? Thy valley has slipped, O backsliding daughter that trusted in her treasures, she that saith, Who shall come against me?

5 О сь Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...

Behold, I bring fear upon thee, saith the Lord GOD of the hosts, from all sides; and ye shall be driven out each man right forth in the direction he is facing; and no one shall gather up him that wanders.

6 А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.

And afterward I will turn again the captivity of the sons of Ammon, said the LORD.

7 Н а Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

¶ Concerning Edom, thus hath the LORD of the hosts said: Is there no more wisdom in Teman? Has the counsel of the wise perished? Is their wisdom corrupted?

8 У тікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!

Flee, turn back, hide in the deeps to remain, O inhabitants of Dedan; for I will bring the calamity of Esau upon him, at the time that I have to visit him.

9 Я кщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.

If grapegatherers came against thee, would they not leave some gleaning grapes? If thieves by night, they will take what they have need of.

10 Б о обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!

But I will make Esau bare, I will uncover his secret places, and he shall not be able to hide himself; his seed shall be destroyed, and his brethren and his neighbours and he shall no longer be.

11 З алиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!

Leave thy fatherless children; I will raise them; and thy widows shall trust in me.

12 Б о так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!

For thus hath the LORD said: Behold, those who were not condemned to drink of the cup have assuredly drunken; and shalt thou be absolved of everything? Thou shalt not be absolved, but thou shalt surely drink of it.

13 Б о Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!

For I have sworn by myself, said the LORD, that Bozrah shall become a desolation, a reproach, a waste, and a curse; and all its cities shall be perpetual wastes.

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

I have heard the news, that from the LORD a messenger had been sent unto the Gentiles, saying, Gather ye together, and come against her, and rise up to the battle.

15 б о тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!

For, behold, I have placed thee as small among the Gentiles and despised among men.

16 С трахіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

Thy arrogance has deceived thee, and the pride of thine heart, O thou that dost dwell in the clefts of the rock, that dost hold the height of the mountain: though thou should make thy nest as high as the eagle, I will bring thee down from there, said the LORD.

17 І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...

Also Edom shall be a desolation; every one that goes by it shall be astonished and shall hiss at all its plagues.

18 Я к Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.

As in the overthrow of Sodom and Gomorrah and the neighbour cities thereof, said the LORD, no man shall abide there, neither shall a son of man dwell in it.

19 О сь підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

Behold, he shall come up like a lion from the swelling of Jordan to the strong habitation: for I will make rest and make him run from upon her, and he who is chosen I shall appoint over her; for who is like me? and who will appoint me the time? and who is that shepherd that will stand before me?

20 Т ому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!

Therefore hear the counsel of the LORD that he has taken against Edom; and his thoughts, that he has purposed against the inhabitants of Teman: Surely the least of the flock shall draw them out; surely he shall destroy their habitations with them.

21 В ід гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

The earth is moved at the noise of their fall; at the cry the noise thereof was heard in the Red sea.

22 О сь підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...

Behold, he shall rise up and fly as the eagle and spread his wings over Bozrah; and at that day the heart of the mighty men of Edom shall be as the heart of a woman in her pangs.

23 Н а Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.

¶ Concerning Damascus. Hamath is confounded, and Arpad, for they have heard bad news; they have melted in waters of feebleness; they cannot be reassured.

24 Д амаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...

Damascus is waxed feeble and turns herself to flee, and fear has seized on her; anguish and sorrows have taken her as a woman in travail.

25 Я к спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!

How did they not forgive the city of praise, the city of my joy!

26 Т ому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

Therefore her young men shall fall in her streets, and all the men of war shall be cut off in that day, said the LORD of the hosts.

27 І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...

And I will kindle a fire in the wall of Damascus, and it shall consume the houses of Benhadad.

28 Н а Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!

¶ Concerning Kedar, and concerning the kingdoms of Hazor, which Nebuchadrezzar king of Babylon smote, thus hath the LORD said; Arise ye, go up to Kedar and destroy the men of the east.

29 З аберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!

Their tents and their flocks shall they take away; they shall take to themselves their curtains and all their vessels and their camels; and they shall invoke fear on every side against them.

30 У тікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!

Flee, get you far off, dwell in the deeps that ye may stand, O ye inhabitants of Hazor, said the LORD; for Nebuchadrezzar king of Babylon has taken counsel against you and has conceived a purpose against you.

31 У ставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.

Arise, get you up unto the wealthy nation that dwells without care, saith the LORD, which has neither gates nor bars, which dwells alone.

32 І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...

And their camels shall be a booty, and the multitude of their cattle a spoil: and I will scatter them into all the winds, throwing them out unto the utmost corner; and from all their sides I will bring their ruin, said the LORD.

33 І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...

And Hazor shall be a dwelling for dragons and a desolation for ever: no man shall abide there, nor any son of man dwell in it.

34 С лово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:

¶ The word of the LORD that came to Jeremiah the prophet regarding Elam in the beginning of the reign of Zedekiah king of Judah, saying,

35 Т ак говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!

Thus hath the LORD of the hosts said: Behold, I break the bow of Elam, the foundation of their might.

36 І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...

And upon Elam I will bring the four winds from the four quarters of heaven and will scatter them toward all those winds; and there shall be no nation where the outcasts of Elam shall not come.

37 І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

For I will cause Elam to fear before their enemies and before those that seek their soul; and I will bring evil upon them, even my fierce anger, said the LORD; and I will send the sword after them until I have consumed them.

38 І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...

And I will set my throne in Elam and will destroy from there the king and the princes, said the LORD.

39 А ле буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.

But it shall come to pass in the last of the days that I will turn again the captivity of Elam, said the LORD.