1 І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

¶ And the LORD appeared unto him among the terebinth trees of Mamre; and he was sitting in the door of his tent in the heat of the day;

2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

and he lifted up his eyes and looked, and, behold, three men stood by him; and when he saw them, he ran to meet them from the tent door and bowed himself toward the ground

3 т а й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!

and said, My Lord, if now I have found grace in thy sight, pass not away, I pray thee, from thy slave.

4 П ринесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

Let a little water, I pray you, be brought and wash your feet and rest yourselves under a tree;

5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.

and I will bring a morsel of bread and comfort your hearts; after that ye shall pass on because for this ye are come to your slave. And they said, So do as thou hast said.

6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.

And Abraham hastened into the tent unto Sarah and said, Make ready quickly three measures of fine meal, knead it, and make bread baked under the ashes.

7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.

And Abraham ran unto the herd and brought a calf tender and good and gave it unto a young man; and he hastened to dress it.

8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

And he took butter and milk and the calf which he had dressed and set it before them; and he stood by them under the tree, and they ate.

9 І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.

¶ And they said unto him, Where is Sarah thy wife? And he said, Here, in the tent.

10 І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

Then he said, I will certainly return unto thee according to the time of life; and, behold, Sarah thy wife shall have a son. And Sarah heard it in the tent door, which was behind him.

11 А враам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

Now Abraham and Sarah were old and well stricken in age, and it ceased to be with Sarah after the manner of women.

12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!

Therefore Sarah laughed within herself, saying, After I am waxed old, shall I have pleasure, my lord being old also?

13 І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?

Then the LORD said unto Abraham, Why did Sarah laugh, saying, Shall I of a surety bear a child when I am old?

14 Ч и для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.

Is any thing too hard for the LORD? At the time appointed I will return unto thee, according to the time of life, and Sarah shall have a son.

15 А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!

Then Sarah denied, saying, I laughed not; for she was afraid. And he said, No, but thou didst laugh.

16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

¶ And the men rose up from there and looked toward Sodom; and Abraham went with them to bring them on the way.

17 А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

And the LORD said, Shall I hide from Abraham that thing which I do,

18 Б ож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

seeing that Abraham shall surely become a great and mighty nation and that all the Gentiles of the earth shall be blessed in him?

19 Б о вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.

For I know him, that he will command his sons and his household after him, and they shall keep the way of the LORD, to do righteousness and judgment, that the LORD may bring upon Abraham that which he has spoken of him.

20 І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

And the LORD said, Because the cry of Sodom and Gomorrah is great and because their sin is very grievous;

21 з ійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.

I will go down now and see whether they have done altogether according to the cry of it, which is come unto me; and if not, I will know.

22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.

And the men turned their faces from there and went toward Sodom; but Abraham stood yet before the LORD.

23 І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?

¶ And Abraham drew near and said, Wilt thou also destroy the righteous with the wicked?

24 М оже є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

Peradventure there are fifty righteous within the city; wilt thou also destroy and not spare the place for the fifty righteous that are in it?

25 Н е можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?

That be far from thee to do after this manner, to slay the righteous with the wicked and that the righteous should be treated as the wicked that are far from thee. Shall not the Judge of all the earth do right?

26 І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.

And the LORD said, If I find in Sodom fifty righteous within the city, then I will spare all the place for their sakes.

27 І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

And Abraham answered and said, Behold now, I have taken upon me to speak unto the Lord, who am but dust and ashes;

28 М оже п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!

peradventure there shall lack five of the fifty righteous: wilt thou destroy all the city for lack of five? And he said, If I find there forty-five, I will not destroy it.

29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!

And he spoke unto him yet again, and said, Peradventure there shall be forty found there. And he said, I will not do it for forty’s sake.

30 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!

And he said unto him, Oh let not the Lord now be angry if I shall speak; peradventure there shall thirty be found there. And he said, I will not do it if I find thirty there.

31 І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!

And he said, Behold now, I have taken upon me to speak unto the Lord; peradventure there shall be twenty found there. And he said, I will not destroy it for twenty’s sake.

32 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!

And he said, Oh let not the Lord be angry, and I will speak yet but this once; peradventure ten shall be found there. And he said, I will not destroy it for ten’s sake.

33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.

And the LORD went away as soon as he had left communing with Abraham; and Abraham returned unto his place.