1 І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
Y el Señor se le apareció a Abraham en el encinar de Mamre, mientras él estaba sentado a la puerta de la tienda en el calor del día.
2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
Cuando Abraham alzó los ojos y miró, había tres hombres parados frente a él. Al ver los corrió de la puerta de la tienda a recibirlos, y se postró en tierra,
3 т а й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!
y dijo: “Señor mío, si ahora he hallado gracia ante sus ojos, le ruego que no pase de largo junto a su siervo.
4 П ринесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
Que se traiga ahora un poco de agua y lávense ustedes los pies, y reposen bajo el árbol.
5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
Yo traeré un pedazo de pan para que se alimenten y después sigan adelante, puesto que han visitado a su siervo.” “Haz así como has dicho,” dijeron ellos.
6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
Entonces Abraham fue de prisa a la tienda donde estaba Sara, y dijo: “Apresúrate a preparar 40 litros de flor de harina, amása la y haz tortas de pan.”
7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
Corrió también Abraham a la vacada y tomó un becerro tierno y de los mejores, y se lo dio al criado, que se apresuró a prepararlo.
8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
Tomó también cuajada, leche y el becerro que había preparado, y lo puso delante de ellos. Mientras comían, Abraham se quedo de pie junto a ellos bajo el árbol.
9 І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
Entonces ellos le dijeron: “¿Dónde está Sara tu mujer?” “Allí en la tienda,” les respondió.
10 І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
Y uno de ellos dijo: “Ciertamente volveré a ti por este tiempo el año próximo, y Sara tu mujer tendrá un hijo.” Y Sara estaba escuchando a la puerta de la tienda que estaba detrás de él.
11 А враам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
Abraham y Sara eran ancianos, entrados en años. Y a Sara le había cesado ya la costumbre de las mujeres.
12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
Sara se rió para sus adentros, diciendo: “¿Tendré placer después de haber envejecido, siendo también viejo mi señor ?”
13 І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
Y el Señor dijo a Abraham: “¿Por qué se rió Sara, diciendo: ‘¿Concebiré en verdad siendo yo tan vieja?’
14 Ч и для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
¿Hay algo demasiado difícil para el Señor ? Volveré a ti al tiempo señalado, por este tiempo el año próximo, y Sara tendrá un hijo.”
15 А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
Pero Sara lo negó, porque tuvo miedo, diciendo: “No me reí.” “No es así, sino que te has reído,” le dijo el Señor. Abraham Intercede por Sodoma y Gomorra
16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
Entonces los hombres se levantaron de allí, y miraron hacia Sodoma. Abraham iba con ellos para despedirlos.
17 А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
Pero el Señor dijo: “¿Ocultaré a Abraham lo que voy a hacer ?
18 Б ож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
Porque ciertamente Abraham llegará a ser una nación grande y poderosa, y en él serán benditas todas las naciones de la tierra.
19 Б о вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
Y Yo lo he escogido para que mande (instruya) a sus hijos y a su casa después de él que guarden el camino del Señor, haciendo justicia y juicio, para que el Señor cumpla en Abraham todo lo que El ha dicho acerca de él.”
20 І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
Después el Señor dijo: “El clamor de Sodoma y Gomorra ciertamente es grande, y su pecado es sumamente grave.
21 з ійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
Descenderé ahora y veré si han hecho en todo conforme a su clamor, el cual ha llegado hasta Mí. Y si no, lo sabré.”
22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
Entonces los hombres se apartaron de allí y fueron hacia Sodoma, mientras Abraham estaba todavía de pie delante del Señor.
23 І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
Y Abraham se acercó al Señor y dijo: “¿En verdad destruirás al justo junto con el impío ?
24 М оже є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
Tal vez haya cincuenta justos dentro de la ciudad. ¿En verdad la destruirás y no perdonarás el lugar por amor a los cincuenta justos que hay en ella?
25 Н е можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
Lejos de Ti hacer tal cosa: matar al justo con el impío, de modo que el justo y el impío sean tratados de la misma manera. ¡Lejos de Ti! El Juez de toda la tierra, ¿no hará justicia ?”
26 І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
Entonces el Señor le respondió: “Si hallo en Sodoma cincuenta justos dentro de la ciudad, perdonaré a todo el lugar por consideración a ellos.”
27 І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
Y Abraham respondió: “Ahora que me he atrevido a hablar al Señor, yo que soy polvo y ceniza.
28 М оже п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!
Tal vez falten cinco para los cincuenta justos. ¿Destruirás por los cinco a toda la ciudad?” Y el Señor respondió: “No la destruiré si hallo allí cuarenta y cinco.”
29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
Abraham le habló de nuevo: “Tal vez se hallen allí cuarenta.” Y El respondió: “No lo haré, por consideración a los cuarenta.”
30 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
Entonces Abraham dijo: “No se enoje ahora el Señor, y hablaré. Tal vez se hallen allí treinta.” “No lo haré si hallo allí treinta,” respondió el Señor.
31 І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
Y Abraham dijo: “Ahora me he atrevido a hablar al Señor. Tal vez se hallen allí veinte.” Y El respondió: “No la destruiré por consideración a los veinte.”
32 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
Entonces Abraham dijo: “No se enoje ahora el Señor, y hablaré sólo esta vez. Tal vez se hallen allí diez.” “No la destruiré por consideración a los diez,” respondió el Señor.
33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.
Tan pronto como acabó de hablar con Abraham, el Señor se fue, y Abraham volvió a su lugar.