1 А Йов відповів та й сказав:

Entonces Job respondió:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

“En verdad yo sé que es así, Pero ¿cómo puede un hombre ser justo delante de Dios ?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Si alguien quisiera discutir con El, No podría contestar ni una vez entre mil.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Sabio de corazón y robusto de fuerzas, ¿Quién Lo ha desafiado sin sufrir daño ?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Dios es el que remueve los montes, y éstos no saben cómo Cuando los vuelca en Su furor;

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

El es el que sacude la tierra de su lugar, Y sus columnas tiemblan.

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

El que manda al sol que no brille, Y pone sello a las estrellas;

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

El que solo extiende los cielos, Y anda sobre las olas del mar;

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

El es el que hace la Osa, el Orión y las Pléyades, Y las cámaras del sur;

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

El que hace grandes cosas, inescrutables, Y maravillas sin número.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Si El pasara junto a mí, no Lo vería; Si me pasara adelante, no Lo percibiría.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Si El arrebatara algo, ¿quién Lo impediría ? Quién podrá decirle: ‘¿Qué haces ?’

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Dios no retirará Su ira; Debajo de El quedan humillados los que ayudan al Rahab (monstruo marino).

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¿Cómo puedo yo responderle, Y escoger mis palabras delante de El?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Porque aunque yo tuviera razón, no podría responder; Tendría que implorar la misericordia de mi Juez.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Si yo llamara y El me respondiera, No podría creer que escuchara mi voz.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Porque El me quebranta con tempestad, Y sin causa multiplica mis heridas.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

No me permite cobrar aliento, Sino que me llena de amarguras.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Si es cuestión de poder, El es poderoso; Y si es cuestión de justicia, ¿quién Lo citará?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Aunque soy justo, mi boca me condenará; Aunque soy inocente (íntegro), El me declarará culpable.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Inocente soy, No hago caso de mí mismo, Desprecio mi vida.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Todo es lo mismo, por tanto digo: ‘El destruye al inocente y al impío.’

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Si el azote mata de repente, El se burla de la desesperación del inocente.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

La tierra es entregada en manos de los impíos; El cubre el rostro de sus jueces; Si no es El, ¿entonces quién será?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Mis días son más ligeros que un corredor; Huyen, no ven el bien;

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Se deslizan como barcos de juncos, Como águila que se arroja sobre su presa.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Aunque yo diga: ‘Olvidaré mi queja, Cambiaré mi triste semblante y me alegraré,’

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Temeroso estoy de todos mis dolores, Sé que Tú no me absolverás.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Si soy impío, ¿Para qué, pues, esforzarme en vano?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Si me lavara con nieve Y limpiara mis manos con lejía,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Aun así me hundirías en la fosa, Y mis propios vestidos me aborrecerían.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Porque El no es hombre como yo, para que Le responda, Para que juntos vengamos a juicio.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

No hay árbitro entre nosotros, Que ponga su mano sobre ambos.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Que El quite de mí Su vara, Y no me espante Su terror.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Entonces yo hablaré y no Le temeré; Porque en mi opinión yo no soy así.