1 А Йов відповів та й сказав:

И отвечал Иов и сказал:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

правда! знаю, что так; но как оправдается человек пред Богом?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Если захочет вступить в прение с Ним, то не ответит Ему ни на одно из тысячи.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Премудр сердцем и могущ силою; кто восставал против Него и оставался в покое?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Он передвигает горы, и не узнают их: Он превращает их в гневе Своем;

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

сдвигает землю с места ее, и столбы ее дрожат;

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

скажет солнцу, --и не взойдет, и на звезды налагает печать.

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Он один распростирает небеса и ходит по высотам моря;

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

сотворил Ас, Кесиль и Хима (1) и тайники юга;

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

делает великое, неисследимое и чудное без числа!

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Вот, Он пройдет предо мною, и не увижу Его; пронесется и не замечу Его.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Возьмет, и кто возбранит Ему? кто скажет Ему: что Ты делаешь?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Бог не отвратит гнева Своего; пред Ним падут поборники гордыни.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Тем более могу ли я отвечать Ему и приискивать себе слова пред Ним?

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Хотя бы я и прав был, но не буду отвечать, а буду умолять Судию моего.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Если бы я воззвал, и Он ответил мне, --я не поверил бы, что голос мой услышал Тот,

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Кто в вихре разит меня и умножает безвинно мои раны,

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

не дает мне перевести духа, но пресыщает меня горестями.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Если силою, то Он могуществен; если судом, кто сведет меня с Ним?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Если я буду оправдываться, то мои же уста обвинят меня; я невинен, то Он признает меня виновным.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Невинен я; не хочу знать души моей, презираю жизнь мою.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Все одно; поэтому я сказал, что Он губит и непорочного и виновного.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Если этого поражает Он бичом вдруг, то пытке невинных посмевается.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Земля отдана в руки нечестивых; лица судей ее Он закрывает. Если не Он, то кто же?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Дни мои быстрее гонца, --бегут, не видят добра,

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

несутся, как легкие ладьи, как орел стремится на добычу.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Если сказать мне: забуду я жалобы мои, отложу мрачный вид свой и ободрюсь;

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

то трепещу всех страданий моих, зная, что Ты не объявишь меня невинным.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Если же я виновен, то для чего напрасно томлюсь?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Хотя бы я омылся и снежною водою и совершенно очистил руки мои,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, и возгнушаются мною одежды мои.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Ибо Он не человек, как я, чтоб я мог отвечать Ему и идти вместе с Ним на суд!

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Нет между нами посредника, который положил бы руку свою на обоих нас.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Да отстранит Он от меня жезл Свой, и страх Его да не ужасает меня, --

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

и тогда я буду говорить и не убоюсь Его, ибо я не таков сам в себе.