1 Г оре законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

Горе тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения,

2 щ об від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

чтобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот.

3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

И что вы будете делать в день посещения, когда придет гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше?

4 Н ічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Без Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.

5 Б іда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

О, Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его--Мое негодование!

6 Н а люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

Я пошлю его против народа нечестивого и против народа гнева Моего, дам ему повеление ограбить грабежом и добыть добычу и попирать его, как грязь на улицах.

7 Т а не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

Но он не так подумает и не так помыслит сердце его; у него будет на сердце--разорить и истребить немало народов.

8 Б о говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

Ибо он скажет: 'не все ли цари князья мои?

9 Ч и ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

Халне не то же ли, что Кархемис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?

10 Т ому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

Так как рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии, --

11 т о хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

то не сделаю ли того же с Иерусалимом и изваяниями его, что сделал с Самариею и идолами ее?'

12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

И будет, когда Господь совершит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, скажет: посмотрю на успех надменного сердца царя Ассирийского и на тщеславие высоко поднятых глаз его.

13 Б о він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

Он говорит: 'силою руки моей и моею мудростью я сделал это, потому что я умен: и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их, и низвергаю с престолов, как исполин;

14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

и рука моя захватила богатство народов, как гнезда; и как забирают оставленные в них яйца, так забрал я всю землю, и никто не пошевелил крылом, и не открыл рта, и не пискнул'.

15 Ч и буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

Величается ли секира пред тем, кто рубит ею? Пила гордится ли пред тем, кто двигает ее? Как будто жезл восстает против того, кто поднимает его; как будто палка поднимается на того, кто не дерево!

16 З ате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

За то Господь, Господь Саваоф, пошлет чахлость на тучных его, и между знаменитыми его возжет пламя, как пламя огня.

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

Свет Израиля будет огнем, и Святый его--пламенем, которое сожжет и пожрет терны его и волчцы его в один день;

18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

и славный лес его и сад его, от души до тела, истребит; и он будет, как чахлый умирающий.

19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

И остаток дерев леса его так будет малочислен, что дитя в состоянии будет сделать опись.

20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

И будет в тот день: остаток Израиля и спасшиеся из дома Иакова не будут более полагаться на того, кто поразил их, но возложат упование на Господа, Святаго Израилева, чистосердечно.

21 Р ештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

Остаток обратится, остаток Иакова--к Богу сильному.

22 Б о коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

Ибо, хотя бы народа у тебя, Израиль, столько, сколько песку морского, только остаток его обратится; истребление определено изобилующею правдою;

23 б о виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

ибо определенное истребление совершит Господь, Господь Саваоф, во всей земле.

24 Т ому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

Посему так говорит Господь, Господь Саваоф: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поразит тебя жезлом и трость свою поднимет на тебя, как Египет.

25 Б о мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

Еще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и ярость Моя на истребление их.

26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

И поднимет Господь Саваоф бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как на море жезл, и поднимет его, как на Египет.

27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

И будет в тот день: снимется с рамен твоих бремя его, и ярмо его--с шеи твоей; и распадется ярмо от тука.

28 В ін прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

Он идет на Аиаф, проходит Мигрон, в Михмасе складывает свои запасы.

29 П ерейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

Проходят теснины; в Геве ночлег их; Рама трясется; Гива Саулова разбежалась.

30 З аголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

Вой голосом твоим, дочь Галима; пусть услышит тебя Лаис, бедный Анафоф!

31 М адмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

Мадмена разбежалась, жители Гевима спешат уходить.

32 Щ е сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

Еще день простоит он в Нове; грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.

33 О сь Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

Вот, Господь, Господь Саваоф, страшною силою сорвет ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие--повержены на землю.

34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!

И посечет чащу леса железом, и Ливан падет от Всемогущего.