1 Т ого часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

В то время Ирод четвертовластник услышал молву об Иисусе

2 і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

и сказал служащим при нем: это Иоанн Креститель; он воскрес из мертвых, и потому чудеса делаются им.

3 Б о Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

Ибо Ирод, взяв Иоанна, связал его и посадил в темницу за Иродиаду, жену Филиппа, брата своего,

4 Б о до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

потому что Иоанн говорил ему: не должно тебе иметь ее.

5 І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

И хотел убить его, но боялся народа, потому что его почитали за пророка.

6 А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

Во время же дня рождения Ирода дочь Иродиады плясала перед собранием и угодила Ироду,

7 Т ому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

посему он с клятвою обещал ей дать, чего она ни попросит.

8 А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

Она же, по наущению матери своей, сказала: дай мне здесь на блюде голову Иоанна Крестителя.

9 І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

И опечалился царь, но, ради клятвы и возлежащих с ним, повелел дать ей,

10 І послав стяти Івана в в'язниці.

и послал отсечь Иоанну голову в темнице.

11 І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

И принесли голову его на блюде и дали девице, а она отнесла матери своей.

12 А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

Ученики же его, придя, взяли тело его и погребли его; и пошли, возвестили Иисусу.

13 Я к Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

И, услышав, Иисус удалился оттуда на лодке в пустынное место один; а народ, услышав о том, пошел за Ним из городов пешком.

14 І , як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

И, выйдя, Иисус увидел множество людей и сжалился над ними, и исцелил больных их.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

Когда же настал вечер, приступили к Нему ученики Его и сказали: место здесь пустынное и время уже позднее; отпусти народ, чтобы они пошли в селения и купили себе пищи.

16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

Но Иисус сказал им: не нужно им идти, вы дайте им есть.

17 В они ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

Они же говорят Ему: у нас здесь только пять хлебов и две рыбы.

18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Он сказал: принесите их Мне сюда.

19 І , звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

И велел народу возлечь на траву и, взяв пять хлебов и две рыбы, воззрел на небо, благословил и, преломив, дал хлебы ученикам, а ученики народу.

20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

И ели все и насытились; и набрали оставшихся кусков двенадцать коробов полных;

21 Ї дців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

а евших было около пяти тысяч человек, кроме женщин и детей.

22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

И тотчас понудил Иисус учеников Своих войти в лодку и отправиться прежде Его на другую сторону, пока Он отпустит народ.

23 В ідпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

И, отпустив народ, Он взошел на гору помолиться наедине; и вечером оставался там один.

24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

А лодка была уже на средине моря, и ее било волнами, потому что ветер был противный.

25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

В четвертую же стражу ночи пошел к ним Иисус, идя по морю.

26 Я к побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

И ученики, увидев Его идущего по морю, встревожились и говорили: это призрак; и от страха вскричали.

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Но Иисус тотчас заговорил с ними и сказал: ободритесь; это Я, не бойтесь.

28 П етро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

Петр сказал Ему в ответ: Господи! если это Ты, повели мне придти к Тебе по воде.

29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

Он же сказал: иди. И, выйдя из лодки, Петр пошел по воде, чтобы подойти к Иисусу,

30 А ле, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

но, видя сильный ветер, испугался и, начав утопать, закричал: Господи! спаси меня.

31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Иисус тотчас простер руку, поддержал его и говорит ему: маловерный! зачем ты усомнился?

32 Я к до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

И, когда вошли они в лодку, ветер утих.

33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Бывшие же в лодке подошли, поклонились Ему и сказали: истинно Ты Сын Божий.

34 П ерепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

И, переправившись, прибыли в землю Геннисаретскую.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

Жители того места, узнав Его, послали во всю окрестность ту и принесли к Нему всех больных,

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

и просили Его, чтобы только прикоснуться к краю одежды Его; и которые прикасались, исцелялись.