1 ( 17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

И сказал Господь Моисею, говоря:

2 ( 17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.

скажи сынам Израилевым и возьми у них по жезлу от колена, от всех начальников их по коленам, двенадцать жезлов, и каждого имя напиши на жезле его;

3 ( 17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.

имя Аарона напиши на жезле Левиином, ибо один жезл от начальника колена их;

4 ( 17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.

и положи их в скинии собрания, пред откровения, где являюсь Я вам;

5 ( 17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.

и кого Я изберу, того жезл расцветет; и так Я успокою ропот сынов Израилевых, которым они ропщут на вас.

6 ( 17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.

И сказал Моисей сынам Израилевым, и дали ему все начальники их, от каждого начальника по жезлу, по коленам их двенадцать жезлов, и жезл Ааронов был среди жезлов их.

7 ( 17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.

И положил Моисей жезлы пред лицем Господа в скинии откровения.

8 ( 17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!

На другой день вошел Моисей в скинию откровения, и вот, жезл Ааронов, от дома Левиина, расцвел, пустил почки, дал цвет и принес миндали.

9 ( 17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.

И вынес Моисей все жезлы от лица Господня ко всем сынам Израилевым. И увидели они это и взяли каждый свой жезл.

10 ( 17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.

И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов пред откровения на сохранение, в знамение для непокорных, чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали.

11 ( 17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.

Моисей сделал это; как повелел ему Господь, так он и сделал.

12 ( 17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!

И сказали сыны Израилевы Моисею: вот, мы умираем, погибаем, все погибаем!

13 ( 17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?

всякий, приближающийся к скинии Господней, умирает: не придется ли всем нам умереть?