1 А Йов відповів та й сказав:

И отвечал Иов и сказал:

2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

еще и ныне горька речь моя: страдания мои тяжелее стонов моих.

3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

О, если бы я знал, где найти Его, и мог подойти к престолу Его!

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

Я изложил бы пред Ним дело мое и уста мои наполнил бы оправданиями;

5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

узнал бы слова, какими Он ответит мне, и понял бы, что Он скажет мне.

6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Неужели Он в полном могуществе стал бы состязаться со мною? О, нет! Пусть Он только обратил бы внимание на меня.

7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

Тогда праведник мог бы состязаться с Ним, --и я навсегда получил бы свободу от Судии моего.

8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Но вот, я иду вперед--и нет Его, назад--и не нахожу Его;

9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

делает ли Он что на левой стороне, я не вижу; скрывается ли на правой, не усматриваю.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

Но Он знает путь мой; пусть испытает меня, --выйду, как золото.

11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

Нога моя твердо держится стези Его; пути Его я хранил и не уклонялся.

12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

От заповеди уст Его не отступал; глаголы уст Его хранил больше, нежели мои правила.

13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

Но Он тверд; и кто отклонит Его? Он делает, чего хочет душа Его.

14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

Так, Он выполнит положенное мне, и подобного этому много у Него.

15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Поэтому я трепещу пред лицем Его; размышляю--и страшусь Его.

16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Бог расслабил сердце мое, и Вседержитель устрашил меня.

17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Зачем я не уничтожен прежде этой тьмы, и Он не сокрыл мрака от лица моего!