1 І , сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

Тогда Он, войдя в лодку, переправился и прибыл в Свой город.

2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

И вот, принесли к Нему расслабленного, положенного на постели. И, видя Иисус веру их, сказал расслабленному: дерзай, чадо! прощаются тебе грехи твои.

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

При сем некоторые из книжников сказали сами в себе: Он богохульствует.

4 І сус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

Иисус же, видя помышления их, сказал: для чего вы мыслите худое в сердцах ваших?

5 Щ о легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

ибо что легче сказать: прощаются тебе грехи, или сказать: встань и ходи?

6 А ле щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, --тогда говорит расслабленному: встань, возьми постель твою, и иди в дом твой.

7 Т ой устав і пішов у свій дім.

И он встал, и пошел в дом свой.

8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

Народ же, видев это, удивился и прославил Бога, давшего такую власть человекам.

9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Проходя оттуда, Иисус увидел человека, сидящего у сбора пошлин, по имени Матфея, и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.

10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

И когда Иисус возлежал в доме, многие мытари и грешники пришли и возлегли с Ним и учениками Его.

11 Я к побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

Увидев то, фарисеи сказали ученикам Его: для чего Учитель ваш ест и пьет с мытарями и грешниками?

12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

Иисус же, услышав это, сказал им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные,

13 І діть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

пойдите, научитесь, что значит: милости хочу, а не жертвы? Ибо Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.

14 Т оді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

Тогда приходят к Нему ученики Иоанновы и говорят: почему мы и фарисеи постимся много, а Твои ученики не постятся?

15 І сус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

И сказал им Иисус: могут ли печалиться сыны чертога брачного, пока с ними жених? Но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься.

16 Д о одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

И никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани, ибо вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

Не вливают также вина молодого в мехи ветхие; а иначе прорываются мехи, и вино вытекает, и мехи пропадают, но вино молодое вливают в новые мехи, и сберегается то и другое.

18 К оли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

Когда Он говорил им сие, подошел к Нему некоторый начальник и, кланяясь Ему, говорил: дочь моя теперь умирает; но приди, возложи на нее руку Твою, и она будет жива.

19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

И встав, Иисус пошел за ним, и ученики Его.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

И вот, женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, подойдя сзади, прикоснулась к краю одежды Его,

21 Б о вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

ибо она говорила сама в себе: если только прикоснусь к одежде Его, выздоровею.

22 І сус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

Иисус же, обратившись и увидев ее, сказал: дерзай, дщерь! вера твоя спасла тебя. Женщина с того часа стала здорова.

23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

И когда пришел Иисус в дом начальника и увидел свирельщиков и народ в смятении,

24 т о сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

сказал им: выйдите вон, ибо не умерла девица, но спит. И смеялись над Ним.

25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

Когда же народ был выслан, Он, войдя, взял ее за руку, и девица встала.

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

И разнесся слух о сем по всей земле той.

27 К оли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

Когда Иисус шел оттуда, за Ним следовали двое слепых и кричали: помилуй нас, Иисус, сын Давидов!

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

Когда же Он пришел в дом, слепые приступили к Нему. И говорит им Иисус: веруете ли, что Я могу это сделать? Они говорят Ему: ей, Господи!

29 Т оді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

Тогда Он коснулся глаз их и сказал: по вере вашей да будет вам.

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

И открылись глаза их; и Иисус строго сказал им: смотрите, чтобы никто не узнал.

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

А они, выйдя, разгласили о Нем по всей земле той.

32 К оли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

Когда же те выходили, то привели к Нему человека немого бесноватого.

33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

И когда бес был изгнан, немой стал говорить. И народ, удивляясь, говорил: никогда не бывало такого явления в Израиле.

34 Ф арисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

А фарисеи говорили: Он изгоняет бесов силою князя бесовского.

35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

И ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах их, проповедуя Евангелие Царствия и исцеляя всякую болезнь и всякую немощь в людях.

36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

Видя толпы народа, Он сжалился над ними, что они были изнурены и рассеяны, как овцы, не имеющие пастыря.

37 Т оді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

Тогда говорит ученикам Своим: жатвы много, а делателей мало;

38 т ож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

итак молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.