1 С лово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.

Слово, которое было от Господа к Иеремии в десятый год Седекии, царя Иудейского; этот год был восемнадцатым годом Навуходоносора.

2 А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,

Тогда войско царя Вавилонского осаждало Иерусалим, и Иеремия пророк был заключен во дворе стражи, который был при доме царя Иудейского.

3 щ о ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...

Седекия, царь Иудейский, заключил его туда, сказав: 'зачем ты пророчествуешь и говоришь: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он возьмет его;

4 А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...

и Седекия, царь Иудейский, не избегнет от рук Халдеев, но непременно предан будет в руки царя Вавилонского, и будет говорить с ним устами к устам, и глаза его увидят глаза его;

5 І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...

и он отведет Седекию в Вавилон, где он и будет, доколе не посещу его, говорит Господь. Если вы будете воевать с Халдеями, то не будете иметь успеха?'

6 А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:

И сказал Иеремия: таково было ко мне слово Господне:

7 О сь Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.

вот Анамеил, сын Саллума, дяди твоего, идет к тебе сказать: 'купи себе поле мое, которое в Анафофе, потому что по праву родства тебе надлежит купить его'.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

И Анамеил, сын дяди моего, пришел ко мне, по слову Господню, во двор стражи и сказал мне: 'купи поле мое, которое в Анафофе, в земле Вениаминовой, ибо право наследства твое и право выкупа твое; купи себе'. Тогда я узнал, что это было слово Господне.

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.

И купил я поле у Анамеила, сына дяди моего, которое в Анафофе, и отвесил ему семь сиклей серебра и десять сребренников;

10 А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.

и записал в книгу и запечатал ее, и пригласил к тому свидетелей и отвесил серебро на весах.

11 І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.

И взял я купчую запись, как запечатанную по закону и уставу, так и открытую;

12 І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

и отдал эту купчую запись Варуху, сыну Нирии, сына Маасеи, в глазах Анамеила, сына дяди моего, и в глазах свидетелей, подписавших эту купчую запись, в глазах всех Иудеев, сидевших на дворе стражи;

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

и заповедал Варуху в присутствии их:

14 Т ак говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.

так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: возьми сии записи, эту купчую запись, которая запечатана, и эту запись открытую, и положи их в глиняный сосуд, чтобы они оставались там многие дни.

15 Б о так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!

Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: домы и поля и виноградники будут снова покупаемы в земле сей.

16 І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

И, передав купчую запись Варуху, сыну Нирии, я помолился Господу:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!

'о, Господи Боже! Ты сотворил небо и землю великою силою Твоею и простертою мышцею; для Тебя ничего нет невозможного;

18 М илість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!

Ты являешь милость тысячам и за беззаконие отцов воздаешь в недро детям их после них: Боже великий, сильный, Которому имя Господь Саваоф!

19 В еликий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,

Великий в совете и сильный в делах, Которого очи отверсты на все пути сынов человеческих, чтобы воздавать каждому по путям его и по плодам дел его,

20 щ о знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!

Который совершил чудеса и знамения в земле Египетской, до сего дня и в Израиле и между всеми людьми, и соделал Себе имя, как в сей день,

21 І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.

и вывел народ Твой Израиля из земли Египетской знамениями и чудесами, и рукою сильною и мышцею простертою, при великом ужасе,

22 І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.

и дал им землю сию, которую дать им клятвенно обещал отцам их, землю, текущую молоком и медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...

Они вошли и завладели ею, но не стали слушать гласа Твоего и поступать по закону Твоему, не стали делать того, что Ты заповедал им делать, и за то Ты навел на них все это бедствие.

24 О сь доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

Вот, насыпи достигают до города, чтобы взять его; и город от меча и голода и моровой язвы отдается в руки Халдеев, воюющих против него; что Ты говорил, то и исполняется, и вот, Ты видишь это.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...

А Ты, Господи Боже, сказал мне: 'купи себе поле за серебро и пригласи свидетелей, тогда как город отдается в руки Халдеев'.

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

И было слово Господне к Иеремии:

27 О сь Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?

вот, Я Господь, Бог всякой плоти; есть ли что невозможное для Меня?

28 Т ому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!

Посему так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки Халдеев и в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и он возьмет его,

29 І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...

и войдут Халдеи, осаждающие сей город, зажгут город огнем и сожгут его и домы, на кровлях которых возносились курения Ваалу и возливаемы были возлияния чужим богам, чтобы прогневлять Меня.

30 Б о сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...

Ибо сыновья Израилевы и сыновья Иудины только зло делали пред очами Моими от юности своей; сыновья Израилевы только прогневляли Меня делами рук своих, говорит Господь.

31 Б о місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

И как бы для гнева Моего и ярости Моей существовал город сей с самого дня построения его до сего дня, чтобы Я отверг его от лица Моего

32 з а все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...

за все зло сыновей Израиля и сыновей Иуды, какое они к прогневлению Меня делали, они, цари их, князья их, священники их и пророки их, и мужи Иуды и жители Иерусалима.

33 І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...

Они оборотились ко Мне спиною, а не лицем; и когда Я учил их, с раннего утра учил, они не хотели принять наставления,

34 І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...

и в доме, над которым наречено имя Мое, поставили мерзости свои, оскверняя его.

35 І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.

Устроили капища Ваалу в долине сыновей Енномовых, чтобы проводить через огонь сыновей своих и дочерей своих в честь Молоху, чего Я не повелевал им, и Мне на ум не приходило, чтобы они делали эту мерзость, вводя в грех Иуду.

36 Т ому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:

И однако же ныне так говорит Господь, Бог Израилев, об этом городе, о котором вы говорите: 'он предается в руки царя Вавилонского мечом и голодом и моровою язвою', --

37 О сь Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,

вот, Я соберу их из всех стран, в которые изгнал их во гневе Моем и в ярости Моей и в великом негодовании, и возвращу их на место сие и дам им безопасное житие.

38 і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!

Они будут Моим народом, а Я буду им Богом.

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.

И дам им одно сердце и один путь, чтобы боялись Меня во все дни, ко благу своему и благу детей своих после них.

40 І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отвращусь от них, чтобы благотворить им, и страх Мой вложу в сердца их, чтобы они не отступали от Меня.

41 І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

И буду радоваться о них, благотворя им, и насажду их на земле сей твердо, от всего сердца Моего и от всей души Моей.

42 Б о так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!

Ибо так говорит Господь: как Я навел на народ сей все это великое зло, так наведу на них все благо, какое Я изрек о них.

43 І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.

И будут покупать поля в земле сей, о которой вы говорите: 'это пустыня, без людей и без скота; она отдана в руки Халдеям';

44 І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!

будут покупать поля за серебро и вносить в записи, и запечатывать и приглашать свидетелей--в земле Вениаминовой и в окрестностях Иерусалима, и в городах Иуды и в городах нагорных, и в городах низменных и в городах южных; ибо возвращу плен их, говорит Господь.