1 П отому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

Потом, через четырнадцать лет, опять ходил я в Иерусалим с Варнавою, взяв с собою и Тита.

2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

Ходил же по откровению, и предложил там, и особо знаменитейшим, благовествование, проповедуемое мною язычникам, не напрасно ли я подвизаюсь или подвизался.

3 А ле й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

Но они и Тита, бывшего со мною, хотя и Еллина, не принуждали обрезаться,

4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

а вкравшимся лжебратиям, скрытно приходившим подсмотреть за нашею свободою, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы поработить нас,

5 т о ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

мы ни на час не уступили и не покорились, дабы истина благовествования сохранилась у вас.

6 Щ ождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

И в знаменитых чем-либо, какими бы ни были они когда-либо, для меня нет ничего особенного: Бог не взирает на лице человека. И знаменитые не возложили на меня ничего более.

7 а ле навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

Напротив того, увидев, что мне вверено благовестие для необрезанных, как Петру для обрезанных--

8 б о Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников, --

9 і , пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

и, узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, почитаемые столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам к язычникам, а им к обрезанным,

10 т ільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

только чтобы мы помнили нищих, что и старался я исполнять в точности.

11 К оли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

Когда же Петр пришел в Антиохию, то я лично противостал ему, потому что он подвергался нареканию.

12 Б о він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

Ибо, до прибытия некоторых от Иакова, ел вместе с язычниками; а когда те пришли, стал таиться и устраняться, опасаясь обрезанных.

13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

Вместе с ним лицемерили и прочие Иудеи, так что даже Варнава был увлечен их лицемерием.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангельской, то сказал Петру при всех: если ты, будучи Иудеем, живешь по-язычески, а не по-иудейски, то для чего язычников принуждаешь жить по-иудейски?

15 М и юдеї природою, а не грішники з поган...

Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники;

16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

однако же, узнав, что человек оправдывается не делами закона, а только верою в Иисуса Христа, и мы уверовали во Христа Иисуса, чтобы оправдаться верою во Христа, а не делами закона; ибо делами закона не оправдается никакая плоть.

17 К оли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, то неужели Христос есть служитель греха? Никак.

18 Б о коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

Ибо если я снова созидаю, что разрушил, то сам себя делаю преступником.

19 Б о Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

Законом я умер для закона, чтобы жить для Бога. Я сораспялся Христу,

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

и уже не я живу, но живет во мне Христос. А что ныне живу во плоти, то живу верою в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня.

21 Б ожої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!

Не отвергаю благодати Божией; а если законом оправдание, то Христос напрасно умер.