1 К оли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

При наступлении дня Пятидесятницы все они были единодушно вместе.

2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

И внезапно сделался шум с неба, как бы от несущегося сильного ветра, и наполнил весь дом, где они находились.

3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

И явились им разделяющиеся языки, как бы огненные, и почили по одному на каждом из них.

4 У сі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

И исполнились все Духа Святаго, и начали говорить на иных языках, как Дух давал им провещевать.

5 П еребували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

В Иерусалиме же находились Иудеи, люди набожные, из всякого народа под небом.

6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

Когда сделался этот шум, собрался народ, и пришел в смятение, ибо каждый слышал их говорящих его наречием.

7 У сі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

И все изумлялись и дивились, говоря между собою: сии говорящие не все ли Галилеяне?

8 Я к же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

Как же мы слышим каждый собственное наречие, в котором родились.

9 П арфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

Парфяне, и Мидяне, и Еламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,

10 і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

Фригии и Памфилии, Египта и частей Ливии, прилежащих к Киринее, и пришедшие из Рима, Иудеи и прозелиты,

11 ю деї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

критяне и аравитяне, слышим их нашими языками говорящих о великих Божиих?

12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

И изумлялись все и, недоумевая, говорили друг другу: что это значит?

13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

А иные, насмехаясь, говорили: они напились сладкого вина.

14 С тавши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

Петр же, став с одиннадцатью, возвысил голос свой и возгласил им: мужи Иудейские, и все живущие в Иерусалиме! сие да будет вам известно, и внимайте словам моим:

15 Б о не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

они не пьяны, как вы думаете, ибо теперь третий час дня;

16 а це те, що пророк Йоіл передрік:

но это есть предреченное пророком Иоилем:

17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

И будет в последние дни, говорит Бог, излию от Духа Моего на всякую плоть, и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши; и юноши ваши будут видеть видения, и старцы ваши сновидениями вразумляемы будут.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

И на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни излию от Духа Моего, и будут пророчествовать.

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

И покажу чудеса на небе вверху и знамения на земле внизу, кровь и огонь и курение дыма.

20 П ереміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

Солнце превратится во тьму, и луна--в кровь, прежде нежели наступит день Господень, великий и славный.

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

И будет: всякий, кто призовет имя Господне, спасется.

22 М ужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

Мужи Израильские! выслушайте слова сии: Иисуса Назорея, Мужа, засвидетельствованного вам от Бога силами и чудесами и знамениями, которые Бог сотворил через Него среди вас, как и сами знаете,

23 Т ого, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

Сего, по определенному совету и предведению Божию преданного, вы взяли и, пригвоздив руками беззаконных, убили;

24 Т а Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

но Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти, потому что ей невозможно было удержать Его.

25 Б о каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

Ибо Давид говорит о Нем: видел я пред собою Господа всегда, ибо Он одесную меня, дабы я не поколебался.

26 Т ому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

Оттого возрадовалось сердце мое и возвеселился язык мой; даже и плоть моя упокоится в уповании,

27 Б о не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

ибо Ты не оставишь души моей в аде и не дашь святому Твоему увидеть тления.

28 Т и дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

Ты дал мне познать путь жизни, Ты исполнишь меня радостью пред лицем Твоим.

29 М ужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

Мужи братия! да будет позволено с дерзновением сказать вам о праотце Давиде, что он и умер и погребен, и гроб его у нас до сего дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

Будучи же пророком и зная, что Бог с клятвою обещал ему от плода чресл его воздвигнуть Христа во плоти и посадить на престоле его,

31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

Он прежде сказал о воскресении Христа, что не оставлена душа Его в аде, и плоть Его не видела тления.

32 Б ог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

Сего Иисуса Бог воскресил, чему все мы свидетели.

33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

Итак Он, быв вознесен десницею Божиею и приняв от Отца обетование Святаго Духа, излил то, что вы ныне видите и слышите.

34 Н е зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

Ибо Давид не восшел на небеса; но сам говорит: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня,

35 д оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.

36 О то ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

Итак твердо знай, весь дом Израилев, что Бог соделал Господом и Христом Сего Иисуса, Которого вы распяли.

37 Я к почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

Услышав это, они умилились сердцем и сказали Петру и прочим Апостолам: что нам делать, мужи братия?

38 А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святаго Духа.

39 Б о для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш.

40 І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

И другими многими словами он свидетельствовал и увещевал, говоря: спасайтесь от рода сего развращенного.

41 О тож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

Итак охотно принявшие слово его крестились, и присоединилось в тот день душ около трех тысяч.

42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

И они постоянно пребывали в учении Апостолов, в общении и преломлении хлеба и в молитвах.

43 І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

Был же страх на всякой душе; и много чудес и знамений совершилось через Апостолов в Иерусалиме.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

Все же верующие были вместе и имели всё общее.

45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

И продавали имения и всякую собственность, и разделяли всем, смотря по нужде каждого.

46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

И каждый день единодушно пребывали в храме и, преломляя по домам хлеб, принимали пищу в веселии и простоте сердца,

47 в ихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.

хваля Бога и находясь в любви у всего народа. Господь же ежедневно прилагал спасаемых к Церкви.