1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

Петр и Иоанн шли вместе в храм в час молитвы девятый.

2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

И был человек, хромой от чрева матери его, которого носили и сажали каждый день при дверях храма, называемых Красными, просить милостыни у входящих в храм.

3 Я к побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

Он, увидев Петра и Иоанна перед входом в храм, просил у них милостыни.

4 П етро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

Петр с Иоанном, всмотревшись в него, сказали: взгляни на нас.

5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

И он пристально смотрел на них, надеясь получить от них что-- нибудь.

6 Т а промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

Но Петр сказал: серебра и золота нет у меня; а что имею, то даю тебе: во имя Иисуса Христа Назорея встань и ходи.

7 І , узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

И, взяв его за правую руку, поднял; и вдруг укрепились его ступни и колени,

8 І , зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

и вскочив, стал, и начал ходить, и вошел с ними в храм, ходя и скача, и хваля Бога.

9 Н арод же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

И весь народ видел его ходящим и хвалящим Бога;

10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

и узнали его, что это был тот, который сидел у Красных дверей храма для милостыни; и исполнились ужаса и изумления от случившегося с ним.

11 А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

И как исцеленный хромой не отходил от Петра и Иоанна, то весь народ в изумлении сбежался к ним в притвор, называемый Соломонов.

12 І , побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

Увидев это, Петр сказал народу: мужи Израильские! что дивитесь сему, или что смотрите на нас, как будто бы мы своею силою или благочестием сделали то, что он ходит?

13 Б ог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

Бог Авраама и Исаака и Иакова, Бог отцов наших, прославил Сына Своего Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись перед лицом Пилата, когда он полагал освободить Его.

14 А ле ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

Но вы от Святого и Праведного отреклись, и просили даровать вам человека убийцу,

15 Н ачальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

а Начальника жизни убили. Сего Бог воскресил из мертвых, чему мы свидетели.

16 І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

И ради веры во имя Его, имя Его укрепило сего, которого вы видите и знаете, и вера, которая от Него, даровала ему исцеление сие перед всеми вами.

17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

Впрочем я знаю, братия, что вы, как и начальники ваши, сделали это по неведению;

18 А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

Бог же, как предвозвестил устами всех Своих пророков пострадать Христу, так и исполнил.

19 П окайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

Итак покайтесь и обратитесь, чтобы загладились грехи ваши,

20 щ об часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

да придут времена отрады от лица Господа, и да пошлет Он предназначенного вам Иисуса Христа,

21 щ о Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

Которого небо должно было принять до времен совершения всего, что говорил Бог устами всех святых Своих пророков от века.

22 Б о Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

Моисей сказал отцам: Господь Бог ваш воздвигнет вам из братьев ваших Пророка, как меня, слушайтесь Его во всем, что Он ни будет говорить вам;

23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

и будет, что всякая душа, которая не послушает Пророка того, истребится из народа.

24 Т ак само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

И все пророки, от Самуила и после него, сколько их ни говорили, также предвозвестили дни сии.

25 С ини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

Вы сыны пророков и завета, который завещевал Бог отцам вашим, говоря Аврааму: и в семени твоем благословятся все племена земные.

26 В оскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!

Бог, воскресив Сына Своего Иисуса, к вам первым послал Его благословить вас, отвращая каждого от злых дел ваших.