1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

Некоторый же муж, именем Анания, с женою своею Сапфирою, продав имение,

2 т а й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

утаил из цены, с ведома и жены своей, а некоторую часть принес и положил к ногам Апостолов.

3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

Но Петр сказал: Анания! Для чего сатане вложить в сердце твое солгать Духу Святому и утаить из цены земли?

4 Х іба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

Чем ты владел, не твое ли было, и приобретенное продажею не в твоей ли власти находилось? Для чего ты положил это в сердце твоем? Ты солгал не человекам, а Богу.

5 Я к Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

Услышав сии слова, Анания пал бездыханен; и великий страх объял всех, слышавших это.

6 Ю наки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

И встав, юноши приготовили его к погребению и, вынеся, похоронили.

7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

Часа через три после сего пришла и жена его, не зная о случившемся.

8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

Петр же спросил ее: скажи мне, за столько ли продали вы землю? Она сказала: да, за столько.

9 Д о неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

Но Петр сказал ей: что это согласились вы искусить Духа Господня? вот, входят в двери погребавшие мужа твоего; и тебя вынесут.

10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

Вдруг она упала у ног его и испустила дух. И юноши, войдя, нашли ее мертвою и, вынеся, похоронили подле мужа ее.

11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

И великий страх объял всю церковь и всех слышавших это.

12 А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.

Руками же Апостолов совершались в народе многие знамения и чудеса; и все единодушно пребывали в притворе Соломоновом.

13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

Из посторонних же никто не смел пристать к ним, а народ прославлял их.

14 І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

Верующих же более и более присоединялось к Господу, множество мужчин и женщин,

15 т ак що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

так что выносили больных на улицы и полагали на постелях и кроватях, дабы хотя тень проходящего Петра осенила кого из них.

16 І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

Сходились также в Иерусалим многие из окрестных городов, неся больных и нечистыми духами одержимых, которые и исцелялись все.

17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

Первосвященник же и с ним все, принадлежавшие к ереси саддукейской, исполнились зависти,

18 і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

и наложили руки свои на Апостолов, и заключили их в народную темницу.

19 А ле Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

Но Ангел Господень ночью отворил двери темницы и, выведя их, сказал:

20 І діть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

идите и, став в храме, говорите народу все сии слова жизни.

21 Я к це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

Они, выслушав, вошли утром в храм и учили. Между тем первосвященник и которые с ним, придя, созвали синедрион и всех старейшин из сынов Израилевых и послали в темницу привести.

22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

Но служители, придя, не нашли их в темнице и, возвратившись, донесли,

23 г оворячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

говоря: темницу мы нашли запертою со всею предосторожностью и стражей стоящими перед дверями; но, отворив, не нашли в ней никого.

24 Я к почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

Когда услышали эти слова первосвященник, начальник стражи и первосвященники, недоумевали, что бы это значило.

25 Т а прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

Пришел же некто и донес им, говоря: вот, мужи, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.

26 П ішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

Тогда начальник стражи пошел со служителями и привел их без принуждения, потому что боялись народа, чтобы не побили их камнями.

27 П рипровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

Приведя же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:

28 Ч и ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сем? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.

29 В ідповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

Петр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам.

30 Б ог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы умертвили, повесив на древе.

31 Й ого Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

Его возвысил Бог десницею Своею в Начальника и Спасителя, дабы дать Израилю покаяние и прощение грехов.

32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

Свидетели Ему в сем мы и Дух Святый, Которого Бог дал повинующимся Ему.

33 Я к зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

Слышав это, они разрывались от гнева и умышляли умертвить их.

34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

Встав же в синедрионе, некто фарисей, именем Гамалиил, законоучитель, уважаемый всем народом, приказал вывести Апостолов на короткое время,

35 І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

а им сказал: мужи Израильские! подумайте сами с собою о людях сих, что вам с ними делать.

36 Б о перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

Ибо незадолго перед сим явился Февда, выдавая себя за кого-то великого, и к нему пристало около четырехсот человек; но он был убит, и все, которые слушались его, рассеялись и исчезли.

37 П ісля нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

После него во время переписи явился Иуда Галилеянин и увлек за собою довольно народа; но он погиб, и все, которые слушались его, рассыпались.

38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

И ныне, говорю вам, отстаньте от людей сих и оставьте их; ибо если это предприятие и это дело--от человеков, то оно разрушится,

39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

а если от Бога, то вы не можете разрушить его;, чтобы вам не оказаться и богопротивниками.

40 І , покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

Они послушались его; и, призвав Апостолов, били и, запретив им говорить о имени Иисуса, отпустили их.

41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

Они же пошли из синедриона, радуясь, что за имя Господа Иисуса удостоились принять бесчестие.

42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.

И всякий день в храме и по домам не переставали учить и благовествовать об Иисусе Христе.