1 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.

В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом.

3 А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.

Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, --тогда были дни опресноков, --

4 І , схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.

и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу.

5 О тож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.

Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нем Богу.

6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.

Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.

7 І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.

И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу., толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.

8 А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.

И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.

9 І , вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.

вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.

10 Я к сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.

11 С казав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский.

12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,

Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,

14 т а голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...

и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот.

15 А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!

А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его.

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились.

17 М ахнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.

18 К оли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.

По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и оставался.

20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от царской.

21 Д ня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.

В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;

22 А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!

а народ восклицал: голос Бога, а не человека.

23 І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.

24 С лово ж Боже росло та помножувалось.

Слово же Божие росло и распространялось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.

А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима (в Антиохию), взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.