1 Т оді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.

Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.

2 П 'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

Из них пять было мудрых и пять неразумных.

3 Н ерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.

Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.

Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих.

5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.

И как жених замедлил, то задремали все и уснули.

6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!

Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему.

7 С хопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.

Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.

8 Н ерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.

Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут.

9 М удрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.

А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились;

11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!

после приходят и прочие девы, и говорят: Господи! Господи! отвори нам.

12 В ін же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!

Он же сказал им в ответ: истинно говорю вам: не знаю вас.

13 Т ож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.

14 Т ак само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

Ибо, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое:

15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.

и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.

Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;

17 Т ак само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.

точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;

18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.

получивший же один талант пошел и закопал в землю и скрыл серебро господина своего.

19 П о довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

По долгом времени, приходит господин рабов тех и требует у них отчета.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.

И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них.

21 С казав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.

22 П ідійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.

Подошел также и получивший два таланта и сказал: господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них.

23 к азав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!

Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.

24 П ідійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.

Подошел и получивший один талант и сказал: господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал,

25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...

и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое.

26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?

Господин же его сказал ему в ответ: лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал;

27 Т ож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

посему надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью;

28 В ізьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.

итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,

29 Б о кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;

30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!

а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов. Сказав сие, возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!

31 К оли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей,

32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.

и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;

33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.

и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов--по левую.

34 Т оді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.

Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:

35 Б о Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.

ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;

36 Б ув нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне.

37 Т оді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?

Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили?

38 К оли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?

когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели?

39 К оли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?

когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе?

40 Ц ар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне.

41 Т оді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.

Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его:

42 Б о Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,

ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;

43 м андрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.

был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня.

44 Т оді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?

Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе?

45 Т оді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!

Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне.

46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

И пойдут сии в муку вечную, а праведники в жизнь вечную.