1 Д ля дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

(17-1) ^^Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:^^ (17-2) Возлюблю тебя, Господи, крепость моя!

2 ( 18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

(17-3) Господь--твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, --скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.

3 ( 18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

(17-4) Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.

4 ( 18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

(17-5) Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;

5 ( 18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

(17-6) цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.

6 ( 18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

(17-7) В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.

7 ( 18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

(17-8) Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался;

8 ( 18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

(17-9) поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли от Него.

9 ( 18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

(17-10) Наклонил Он небеса и сошел, --и мрак под ногами Его.

10 ( 18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

(17-11) И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.

11 ( 18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

(17-12) И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.

12 ( 18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

(17-13) От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.

13 ( 18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

(17-14) Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.

14 ( 18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

(17-15) Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.

15 ( 18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

(17-16) И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.

16 ( 18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

(17-17) Он простер с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;

17 ( 18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

(17-18) избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.

18 ( 18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

(17-19) Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.

19 ( 18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

(17-20) Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.

20 ( 18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

(17-21) Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,

21 ( 18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

(17-22) ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;

22 ( 18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

(17-23) ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.

23 ( 18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

(17-24) Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;

24 ( 18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

(17-25) и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.

25 ( 18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

(17-26) С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним--искренно,

26 ( 18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

(17-27) с чистым--чисто, а с лукавым--по лукавству его,

27 ( 18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

(17-28) ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.

28 ( 18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

(17-29) Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.

29 ( 18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

(17-30) С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.

30 ( 18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

(17-31) Бог! --Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.

31 ( 18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

(17-32) Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?

32 ( 18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

(17-33) Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;

33 ( 18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

(17-34) делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;

34 ( 18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

(17-35) научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.

35 ( 18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

(17-36) Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.

36 ( 18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

(17-37) Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.

37 ( 18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

(17-38) Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;

38 ( 18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

(17-39) поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,

39 ( 18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

(17-40) ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;

40 ( 18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

(17-41) Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:

41 ( 18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

(17-42) они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, --но Он не внемлет им;

42 ( 18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

(17-43) я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.

43 ( 18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

(17-44) Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;

44 ( 18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

(17-45) по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;

45 ( 18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

(17-46) иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.

46 ( 18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

(17-47) Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,

47 ( 18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

(17-48) Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,

48 ( 18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

(17-49) и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.

49 ( 18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

(17-50) За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,

50 ( 18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

(17-51) величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.