1 Д ля дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

Mi Señor, mi fortaleza, ¡yo te amo!

2 ( 18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

Mi Señor y Dios, tú eres mi roca, mi defensor, ¡mi libertador! Tú eres mi fuerza y mi escudo, mi poderosa salvación, mi alto refugio. ¡En ti confío!

3 ( 18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Yo te invoco, Señor, porque sólo tú eres digno de alabanza; ¡tú me salvas de mis adversarios!

4 ( 18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

Los lazos de la muerte me rodearon; ¡me arrolló un torrente de perversidad!

5 ( 18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

Los lazos del sepulcro me rodearon; ¡me vi ante las trampas de la muerte!

6 ( 18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

Pero en mi angustia, Señor, a ti clamé; a ti, mi Dios, pedí ayuda, y desde tu templo me escuchaste; ¡mis gemidos llegaron a tus oídos!

7 ( 18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

La tierra tembló y se estremeció; las montañas se cimbraron hasta sus cimientos; ¡se sacudieron por la indignación del Señor!

8 ( 18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

Humo salía de su nariz, y por su boca brotaba fuego encendido; ¡su furor inflamaba los carbones!

9 ( 18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

El Señor inclinó el cielo, y descendió; bajo sus pies había una densa oscuridad.

10 ( 18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

Montó sobre un querubín, y voló; ¡voló sobre las alas del viento!

11 ( 18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

Se envolvió en un manto de sombras; se ocultó entre grises nubes, cargadas de agua.

12 ( 18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

De su deslumbrante presencia salieron ascuas y granizos que cruzaron las nubes.

13 ( 18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

El Señor lanzó un poderoso trueno; el Altísimo dejó escuchar su voz en medio de ascuas y granizos.

14 ( 18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

Lanzó sus flechas, y los dispersó; ¡lanzó relámpagos, y acabó con ellos!

15 ( 18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

El Señor dejó oír su reprensión, ¡y a la vista quedó el fondo de las aguas! De su nariz salió un intenso soplo, ¡y a la vista quedaron los cimientos del mundo!

16 ( 18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

Desde lo alto el Señor me tendió la mano y me rescató de las aguas tumultuosas,

17 ( 18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

¡me libró de los poderosos enemigos que me odiaban y eran más fuertes que yo!

18 ( 18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

Me atacaron en el día de mi desgracia, pero el Señor me dio su apoyo:

19 ( 18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

me llevó a un terreno espacioso, y me salvó, porque se agradó de mí.

20 ( 18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

El Señor me premió porque soy justo; ¡porque mis manos están limpias de culpa!

21 ( 18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

Yo he seguido los caminos del Señor, y ningún mal he cometido contra mi Dios.

22 ( 18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

Tengo presentes todos sus decretos, y no me he apartado de sus estatutos.

23 ( 18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

Con él me he conducido rectamente, y me he alejado de la maldad;

24 ( 18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

él ha visto la limpieza de mis manos, y por eso ha recompensado mi justicia.

25 ( 18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

Señor, tú eres fiel con el que es fiel, e intachable con el que es intachable.

26 ( 18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

Juegas limpio con quien juega limpio, pero al tramposo le ganas en astucia.

27 ( 18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

Tú salvas a los humildes, pero humillas a los soberbios.

28 ( 18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

Señor, mi Dios, tú mantienes mi lámpara encendida; ¡tú eres la luz de mis tinieblas!

29 ( 18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

¡Con tu ayuda, mi Dios, puedo vencer ejércitos y derribar murallas!

30 ( 18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

El camino de Dios es perfecto; la palabra del Señor, acrisolada; Dios es el escudo de los que en él confían.

31 ( 18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

¡Aparte del Señor, no hay otro Dios! ¡Aparte de nuestro Dios, no hay otra Roca!

32 ( 18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

Dios es quien me infunde fuerzas; Dios es quien endereza mi camino;

33 ( 18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

Dios es quien me aligera los pies y me hace correr como un venado; Dios es quien me afirma en las alturas;

34 ( 18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Dios adiestra mis manos para el combate, y me da fuerzas para tensar el arco de bronce.

35 ( 18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

Tú me diste el escudo de tu salvación, me sostuviste con tu mano derecha, y con tu bondad me engrandeciste.

36 ( 18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Me pusiste sobre un terreno espacioso, para que mis pies no resbalaran,

37 ( 18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

y así pude perseguir y alcanzar a mis adversarios; ¡no volví hasta haberlos exterminado!

38 ( 18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

Los herí, y ya no se levantaron; ¡quedaron tendidos debajo de mis pies!

39 ( 18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Tú me infundiste fuerzas para la batalla, para vencer y humillar a mis adversarios.

40 ( 18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

Tú los hiciste ponerse en retirada, y así acabé con los que me odiaban.

41 ( 18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

Clamaron a ti, Señor, pero no los atendiste; ¡no hubo nadie que los ayudara!

42 ( 18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

Los hice polvo, y los arrastró el viento; ¡los pisoteé como al lodo en las calles!

43 ( 18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

Tú me libraste de un pueblo rebelde, Y me pusiste al frente de las naciones. Gente que yo no conocía, viene a servirme;

44 ( 18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

gente extraña me rinde homenaje; ¡apenas me escuchan, me obedecen!

45 ( 18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

¡Gente de otros pueblos se llena de miedo, y sale temblando de sus escondites!

46 ( 18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

¡Viva el Señor! ¡Bendita sea mi roca! ¡Exaltado sea el Dios de mi salvación!

47 ( 18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

Es el Dios que vindica mis agravios y somete a las naciones bajo mis pies.

48 ( 18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

Es el Dios que me libra de mis adversarios, que me eleva por encima de mis oponentes, ¡que me pone a salvo de los violentos!

49 ( 18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

Por eso alabo al Señor entre los pueblos, y canto salmos a su nombre.

50 ( 18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

El Señor da la victoria al rey; siempre es misericordioso con su ungido, con David y con sus descendientes.