1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

Cuando Jesús terminó de decir todo esto, dijo a sus discípulos:

2 В и знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

«Como ustedes saben, dentro de dos días se celebra la pascua, y el Hijo del Hombre será entregado para ser crucificado.»

3 Т оді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Entonces los principales sacerdotes, los escribas, y los ancianos del pueblo se reunieron en el patio de Caifás, el sumo sacerdote,

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

y se confabularon para aprehender con engaños a Jesús, y matarlo.

5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Pero decían: «Que no sea durante la fiesta, para que no se alborote el pueblo.» Jesús es ungido en Betania

6 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

Mientras Jesús estaba en Betania, en casa de Simón el leproso,

7 п ідійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

se le acercó una mujer. Llevaba un vaso de alabastro con un perfume muy caro, que derramó sobre la cabeza de Jesús mientras él estaba sentado a la mesa.

8 Я к побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Al ver esto, los discípulos se enojaron y dijeron: «¿Pero qué desperdicio es éste?

9 Б о дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

¡Pudo haberse vendido esto por mucho dinero, y ser dado a los pobres!»

10 З розумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Jesús se dio cuenta de esto, y les dijo: «¿Por qué molestan a esta mujer? Lo que ha hecho conmigo es una buena obra.

11 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Porque ustedes siempre tendrán a los pobres, pero a mí no siempre me tendrán.

12 Б о, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

Lo que ha hecho ella al derramar sobre mí este perfume, es prepararme para la sepultura.

13 П оправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

De cierto les digo que en cualquier parte del mundo donde este evangelio sea proclamado, también se contará lo que esta mujer ha hecho, y así será recordada.» Judas ofrece entregar a Jesús

14 Т оді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Entonces Judas Iscariote, que era uno de los doce, fue a ver a los principales sacerdotes,

15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

y les dijo: «¿Cuánto me darían, si yo les entrego a Jesús?» Y ellos le asignaron treinta piezas de plata.

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

Desde entonces Judas buscaba el mejor momento de entregar a Jesús. Institución de la Cena del Señor

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

El primer día de la fiesta de los panes sin levadura, los discípulos se acercaron a Jesús y le preguntaron: «¿Dónde quieres que te preparemos la comida de la pascua?»

18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

Él les indicó ir a la ciudad, a la casa de cierto hombre, y decirle: «El Maestro dice: “Mi tiempo está cerca. Celebraré la pascua con mis discípulos en tu casa.”»

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

Los discípulos hicieron lo que Jesús les mandó, y prepararon la pascua.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

Cuando llegó la noche, Jesús se sentó a la mesa con los doce,

21 І , як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

y mientras comían dijo: «De cierto les digo, que uno de ustedes me va a traicionar.»

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

Ellos se pusieron muy tristes, y cada uno comenzó a preguntarle: «¿Soy yo, Señor?»

23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

Él les respondió: «El que mete la mano conmigo en el plato, es el que me va a entregar.

24 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

A decir verdad, el Hijo del Hombre sigue su camino, como está escrito acerca de él, ¡pero ay de aquél que lo traiciona! ¡Más le valdría no haber nacido!»

25 Ю да ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

Entonces Judas, el que lo iba a traicionar, le preguntó: «¿Soy yo, Maestro?» Y Jesús le respondió: «Tú lo has dicho.»

26 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

Mientras comían, Jesús tomó el pan y lo bendijo; luego lo partió y se lo dio a sus discípulos, y les dijo: «Tomen, coman; esto es mi cuerpo.»

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Después tomó la copa, y luego de dar gracias, la entregó a sus discípulos y les dijo: «Beban de ella todos,

28 б о це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

porque esto es mi sangre del nuevo pacto, que es derramada por muchos, para perdón de los pecados.

29 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

Yo les digo que, desde ahora, no volveré a beber de este fruto de la vid, hasta el día en que beba con ustedes el vino nuevo en el reino de mi Padre.» Jesús anuncia la negación de Pedro

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

Luego de cantar el himno, fueron al monte de los Olivos.

31 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

Allí Jesús les dijo: «Todos ustedes se escandalizarán de mí esta noche, porque está escrito: “Heriré al pastor, y las ovejas del rebaño serán dispersadas.”

32 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Pero después de que yo haya resucitado, iré delante de ustedes a Galilea.»

33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Pedro le dijo: «Aunque todos se escandalicen de ti, yo nunca me escandalizaré.»

34 П ромовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesús le dijo: «De cierto te digo que esta noche, antes que el gallo cante, me negarás tres veces.»

35 Г оворить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Pedro le dijo: «Aun cuando tenga yo que morir contigo, jamás te negaré.» Y todos los discípulos dijeron lo mismo. Jesús ora en Getsemaní

36 Т оді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Entonces Jesús fue con ellos a un lugar que se llama Getsemaní, y dijo a sus discípulos: «Siéntense aquí, mientras yo voy a orar en aquel lugar.»

37 І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

Jesús llevó consigo a Pedro y a los dos hijos de Zebedeo, y comenzó a ponerse triste y muy angustiado.

38 Т оді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Entonces les dijo: «Quédense aquí, y velen conmigo, porque siento en el alma una tristeza de muerte.»

39 І , трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

Unos pasos más adelante, se inclinó sobre su rostro y comenzó a orar. Y decía: «Padre mío, si es posible, haz que pase de mí esta copa. Pero que no sea como yo lo quiero, sino como lo quieres tú.»

40 І , вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

Luego volvió con sus discípulos, y como los encontró durmiendo, le dijo a Pedro: «¿Así que no han podido mantenerse despiertos conmigo ni una hora?

41 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Manténganse despiertos, y oren, para que no caigan en tentación. A decir verdad, el espíritu está dispuesto, pero la carne es débil.»

42 В ідійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Otra vez fue y oró por segunda vez, y dijo: «Padre mío, si esta copa no puede pasar de mí sin que yo la beba, que se haga tu voluntad.»

43 І , прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

Una vez más fue y los halló durmiendo, porque los ojos se les caían de sueño.

44 І , залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

Entonces los dejó y volvió a irse, y por tercera vez oró con las mismas palabras.

45 П отому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Luego volvió con sus discípulos y les dijo: «Sigan durmiendo y descansando. Miren que ha llegado la hora, y el Hijo del Hombre es entregado en manos de pecadores.

46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

¡Vamos, levántense, que ya se acerca el que me traiciona!» Arresto de Jesús

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

Todavía estaba hablando Jesús cuando llegó Judas, que era uno de los doce. Con él venía mucha gente armada con espadas y palos, de parte de los principales sacerdotes y de los ancianos del pueblo.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

El que lo estaba traicionando les había dado esta contraseña: «Al que yo le dé un beso, ése es; arréstenlo.»

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

Enseguida se acercó a Jesús, y le dijo: «¡Hola, Maestro!» Y le dio un beso.

50 І сус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

Jesús le dijo: «Amigo, ¿a qué vienes?» Entonces aquellos hombres se acercaron, le echaron mano y lo arrestaron.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Pero uno de los que estaban con Jesús extendió su mano, sacó su espada, e hirió a un siervo del sumo sacerdote, y le cortó una oreja.

52 Т оді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Entonces Jesús le dijo: «Vuelve tu espada a su lugar. Quien esgrime la espada, muere por la espada.

53 Ч и ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

¿No te parece que yo puedo orar a mi Padre, y que él puede mandarme ahora mismo más de doce legiones de ángeles?

54 А ле як має збутись Писання, що так статися мусить?

Pero entonces ¿cómo se cumplirían las Escrituras? Porque es necesario que así suceda.»

55 Т ієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

En ese momento, Jesús dijo a la gente: «¿Han venido a arrestarme con espadas y palos, como si fuera yo un ladrón? ¡Todos los días me sentaba a enseñarles en el templo, y ustedes no me aprehendieron!

56 Ц е ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

Pero todo esto sucede, para que se cumpla lo escrito por los profetas.» Entonces todos los discípulos lo abandonaron y huyeron. Jesús ante el concilio

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

Los que aprehendieron a Jesús lo llevaron ante el sumo sacerdote Caifás, donde estaban reunidos los escribas y los ancianos.

58 П етро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

Pero Pedro lo siguió de lejos hasta el patio del sumo sacerdote, y entró y se sentó con los alguaciles, para ver cómo terminaba aquello.

59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Los principales sacerdotes, y los ancianos y todo el concilio, buscaban algún falso testimonio contra Jesús, para condenarlo a muerte;

60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

pero no lo hallaron, aunque se presentaron muchos testigos falsos. Finalmente, llegaron dos testigos falsos

61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

y dijeron: «Éste dijo: “Puedo derribar el templo de Dios, y reedificarlo en tres días.”»

62 Т оді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

El sumo sacerdote se levantó y le preguntó: «¿No vas a responder? ¡Mira lo que éstos dicen contra ti!»

63 І сус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

Pero Jesús guardó silencio. Entonces el sumo sacerdote le dijo: «Te ordeno en el nombre del Dios viviente, que nos digas si tú eres el Cristo, el Hijo de Dios.»

64 П ромовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesús le respondió: «Tú lo has dicho. Y además les digo que, desde ahora, verán al Hijo del Hombre sentado a la diestra del Poderoso, y venir en las nubes del cielo.»

65 Т оді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

El sumo sacerdote se rasgó entonces las vestiduras y dijo: «¡Ha blasfemado! ¿Qué necesidad tenemos de más testigos? ¡Ustedes acaban de oír su blasfemia!

66 Я к вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

¿Qué les parece?» Y ellos respondieron: «¡Que merece la muerte!»

67 Т оді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Entonces unos lo escupieron en el rostro, y le dieron puñetazos; y otros lo abofeteaban

68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

y decían: «¡Profetízanos, Cristo; dinos quién te golpeó!» Pedro niega a Jesús

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

Mientras Pedro estaba sentado afuera, en el patio, se le acercó una criada y le dijo: «También tú estabas con Jesús el galileo.»

70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

Pero él lo negó delante de todos, y dijo: «No sé de qué hablas.»

71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

Y se fue a la puerta. Pero otra criada lo vio, y dijo a los que estaban allí: «También éste estaba con Jesús el nazareno.»

72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

Pero él lo negó otra vez, y hasta juró: «No conozco a ese hombre.»

73 П ідійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

Un poco después, los que estaban por allí se acercaron a Pedro y le dijeron: «Sin lugar a dudas, tú también eres uno de ellos, porque hasta tu manera de hablar te delata.»

74 Т оді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Entonces él comenzó a maldecir, y a jurar: «No conozco a ese hombre.» Y enseguida cantó el gallo.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

Entonces Pedro se acordó de que Jesús le había dicho: «Antes de que cante el gallo, me negarás tres veces.» Y saliendo de allí, lloró amargamente.