1 Д ля дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Dentro de sí dicen los necios: «Dios no existe.» Corrompidos están. Sus hechos son repugnantes. No hay nadie que haga el bien.

2 Г осподь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Desde el cielo, observa el Señor a la humanidad, para ver si hay alguien con sabiduría, que busque a Dios.

3 У се повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Pero todos se han desviado; todos a una se han corrompido. No hay nadie que haga el bien; ¡ni siquiera hay uno solo!

4 Ч и ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

¿Acaso no piensan esos malhechores, que devoran a mi pueblo como si fuera pan, y jamás invocan al Señor?

5 Т оді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

¡Pues van a temblar de miedo; porque Dios está a favor de los justos!

6 Р аду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

Los malvados se burlan de los pobres, porque ellos ponen su esperanza en el Señor.

7 А би то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!

¡Que venga de Sión la salvación de Israel! Cuando el Señor haga volver a su pueblo cautivo, ¡se alegrará Jacob, se regocijará Israel!