1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

Job continuó con su discurso, y dijo:

2 Я к живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

«¡Vive Dios, el Todopoderoso, que me amarga la vida al negarme su justicia!

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

Pero mientras me quede vida, mientras quede en mí el hálito divino,

4 н еправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

no emitirán mis labios nada reprochable, ni mi lengua pronunciará engaño alguno.

5 Б орони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Jamás podré dar a ustedes la razón; sostendré mi inocencia hasta la muerte.

6 з а свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

No renunciaré a insistir en mi justicia; mientras viva, tendré la conciencia tranquila.

7 н ехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

¡Que sean mis enemigos como los malvados! ¡Que sean mis adversarios como los inicuos!

8 Я ка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

»¿Que fin le espera al malvado y ladrón, cuando Dios le arrebate la vida?

9 Ч и Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

¿Acaso Dios escuchará su clamor cuando le sobrevenga la angustia?

10 Ч и буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

¿Hallará placer al lado del Todopoderoso? ¿Invocará acaso a Dios en todo momento?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

¡Voy a enseñarles algo del poder de Dios! ¡Les voy a revelar lo que sé del Todopoderoso!

12 т аж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

No hay duda de que todos ustedes lo han visto; entonces, ¿por qué dicen tantas tonterías?» Tercera reprensión de Sofar a Job

13 Т ака доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

«El Dios Todopoderoso tiene ya preparada la herencia de los malvados y violentos:

14 Я к розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Podrán tener muchos hijos, pero morirán por la espada; los más pequeños siempre carecerán de pan.

15 П озосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Si acaso alguno sobrevive, no será sepultado, ni su viuda llorará su muerte.

16 Я кщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Podrá vivir entre montones de plata, y acumular grandes cantidades de ropa,

17 т о він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

pero al final los hombres justos e inocentes se pondrán esa ropa y se repartirán la plata.

18 В ін будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

»La casa que edifica está carcomida por dentro; es tan frágil como una choza de vigilancia.

19 в ін лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Se va a descansar seguro de sus riquezas, pero al despertar ya está en la miseria.

20 С трахіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Entonces el terror lo domina como un río, y en la noche lo arrastra como un torbellino.

21 с хідній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Un viento calcinante lo lanza a las alturas; una fuerte tempestad lo arranca de su lugar.

22 О це все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Dios lo castigará sin piedad, y aunque quiera escapar, no lo conseguirá.

23 С воїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Al verlo, la gente aplaudirá y se alegrará de verlo arruinado.»