1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

De Judea llegaron algunos que enseñaban a los hermanos que, si no se circuncidaban según el rito de Moisés, no podían ser salvos.

2 К оли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

Como Pablo y Bernabé tuvieron una fuerte discusión con ellos, se acordó que los dos y algunos otros fueran a Jerusalén para tratar esta cuestión con los apóstoles y los ancianos.

3 Т ож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

Como habían sido enviados por la iglesia, pasaron por Fenicia y Samaria, y allí hablaron de la conversión de los no judíos, lo cual hizo que todos los hermanos se alegraran mucho.

4 К оли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

Cuando llegaron a Jerusalén, fueron recibidos por la iglesia, los apóstoles y los ancianos, y allí contaron todo lo que Dios había hecho con ellos.

5 А ле дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

Pero algunos creyentes de la secta de los fariseos, que estaban allí, se opusieron a ellos y dijeron: «Es necesario circuncidarlos, y mandarles que cumplan con la ley de Moisés.»

6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

Los apóstoles y los ancianos se reunieron para tratar este asunto,

7 Я к велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

y luego de mucho discutir, Pedro se levantó y les dijo: «Queridos hermanos, ustedes saben que hace algún tiempo Dios determinó que yo mismo proclamara a los no judíos el mensaje del evangelio, para que creyeran.

8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

Y Dios, que conoce los corazones, los confirmó y les dio el Espíritu Santo, lo mismo que a nosotros.

9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

Dios no hizo ninguna diferencia entre ellos y nosotros, sino que por la fe purificó sus corazones.

10 О тож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

Entonces, ¿por qué ponen a prueba a Dios, al imponer sobre los discípulos una carga que ni nuestros padres ni nosotros hemos podido llevar?

11 Т а ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

Lo que creemos es que, por la bondad del Señor Jesús, seremos salvos lo mismo que ellos.»

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

Al oír que Bernabé y Pablo contaban las grandes señales y maravillas que Dios había realizado por medio de ellos entre los no judíos, toda la multitud guardó silencio;

13 Я к замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

y cuando terminaron de hablar, Jacobo respondió y dijo: «Hermanos, escúchenme.

14 С имон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

Simón nos ha contado cómo Dios visitó a los no judíos por primera vez, para añadirlos al pueblo que cree en su nombre.

15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

Las palabras de los profetas concuerdan en esto, pues está escrito:

16 П отому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

»“Después de esto volveré, y reedificaré el caído tabernáculo de David; repararé sus ruinas y lo volveré a levantar,

17 щ об шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

para que el resto de la humanidad busque al Señor, y también todas las naciones que invocan mi nombre.”

18 Г осподеві відвіку відомі всі вчинки Його.

»Esto lo dice el Señor. Lo ha dado a conocer desde los tiempos antiguos.

19 Т ому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

»Mi consejo es que no inquieten a los no judíos para que se conviertan a Dios,

20 а ле написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

sino que los instruyan para que se aparten de la idolatría, del libertinaje sexual, del comer carne de animales ahogados, y de comer sangre.

21 Б о своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

A Moisés no le falta quien lo predique en las sinagogas, cada día de reposo, en cada ciudad y desde los tiempos antiguos.»

22 Т оді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

A los apóstoles, a los ancianos y a toda la iglesia, les pareció buena idea elegir de entre ellos a algunos hermanos, y eligieron a Judas, también conocido como Barsabás, y a Silas, pues sobresalían entre los demás hermanos, y los enviaron a Antioquía con Pablo y Bernabé.

23 н аписавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

Por conducto de ellos enviaron un escrito: «Los apóstoles y los ancianos, a nuestros hermanos no judíos en Antioquía, Siria y Cilicia. Reciban nuestros saludos.

24 Ч ерез те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

Hemos sabido que algunos hermanos que estaban con nosotros, a quienes no les dimos ninguna orden, los han perturbado e inquietado a ustedes con sus enseñanzas.

25 т о ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

Hemos llegado al acuerdo, que nos parece bien, de elegir a algunos hermanos y enviarlos a ustedes con nuestros amados hermanos Bernabé y Pablo.

26 л юдьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Ellos han expuesto su vida por causa del nombre de nuestro Señor Jesucristo.

27 Т ож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

Así que con ellos van Judas y Silas, quienes en sus propias palabras les dirán esto mismo.

28 Б о зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

Al Espíritu Santo y a nosotros nos ha parecido bien no imponerles ninguna otra carga, sino sólo esto que necesitan saber:

29 с тримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

que deben abstenerse de comer lo que se ha sacrificado a los ídolos, de comer sangre o la carne de animales ahogados, y del libertinaje sexual. Harán bien en evitar estas cosas. Que estén muy bien.»

30 П осланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

Cuando los hermanos que fueron enviados llegaron a Antioquía, reunieron a la congregación y entregaron la carta.

31 А перечитавши, раділи з потішення того.

Cuando los hermanos terminaron de leerla, se alegraron por el consuelo recibido.

32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

Como Judas y Silas también eran profetas, con mucho afecto fraternal consolaron y confirmaron en la fe a los hermanos,

33 А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

y después de haber pasado un tiempo con ellos, los hermanos los despidieron en paz, para que regresaran con quienes los habían enviado.

34 А ле Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

Silas prefirió quedarse allí,

35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

así que Pablo y Bernabé continuaron enseñando la palabra del Señor en Antioquía, y anunciando el evangelio a muchos más. Pablo se separa de Bernabé y comienza su segundo viaje misionero

36 А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.

Algunos días después, Pablo le dijo a Bernabé: «Volvamos a visitar a los hermanos en las ciudades donde hemos anunciado la palabra del Señor, para ver cómo están.»

37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.

Bernabé quería que los acompañara Juan, que también era conocido como Marcos,

38 Т а Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

pero Pablo no estuvo de acuerdo porque Juan se había separado de ellos en Panfilia y no había trabajado con ellos.

39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.

Tan grande fue el desacuerdo entre ellos, que terminaron por separarse: Bernabé tomó a Marcos y se embarcó a Chipre,

40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.

pero Pablo escogió a Silas. Los hermanos lo encomendaron a la bendición del Señor,

41 І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.

y a su paso por Siria y Cilicia fue confirmando a las iglesias.