1 А Йов відповів та й сказав:

Entonces Job le respondió:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

«Esto es verdad, y lo sé. ¿Cómo puede el hombre justificarse ante Dios?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

De ninguna manera pretendo contender con él, porque no podría responderle una cosa entre mil.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Su corazón es sabio, y grande es su poder; nadie puede desafiarlo y salir bien librado.

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

En su furor, hace polvo las montañas, y nadie sabe quién las hizo añicos.

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Hace que la tierra se sacuda, y que sus bases se estremezcan;

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

ordena al sol no salir, y éste no sale; a las estrellas les quita su brillo;

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

extiende los cielos como un manto, y se pasea sobre las olas del mar;

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

él hizo la Osa, las Pléyades y el Orión, y las constelaciones del sur;

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

sus grandes maravillas nadie las puede entender; son tan numerosas que nadie las puede contar.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Si él pasara frente a mí, no lo podría contemplar; no soy capaz de entender su presencia.

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Si él arrebata, ¿quién le hará restituir? ¿Quién puede cuestionarlo por lo que hace?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

»Dios no se retracta, si se enoja; ante él se humillan incluso los más soberbios.

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

¿Cómo podría yo responderle? ¡No podría hallar las palabras para contradecirle!

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Aun si yo fuera inocente, no me puedo defender; más bien, le rogaría que me tuviera compasión.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Si yo quisiera hablarle, y él me respondiera, me es difícil creer que me hiciera caso.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Ya me ha enviado una lluvia de quebrantos, y sin razón me ha causado muchas heridas.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

¡Son tantas mis amarguras que ni tiempo tengo de recobrar el aliento!

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Si hablamos de su poder, él es más poderoso; si hablamos de llevarlo a juicio, ¿quién lo emplazará?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Si me declaro inocente, mi propia boca me condena; si me declaro perfecto, eso me hace culpable.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Aunque sea yo inocente, eso no importa, pues tengo mi vida en poca estima.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

»Pero hay algo más que quiero decir: Dios destruye tanto al bueno como al malo.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Cuando ocurre algún desastre repentino, él parece burlarse de la angustia del inocente.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Cuando la tierra cae en poder de los malvados, él les cierra los ojos a los jueces. Y si esto no lo hace Dios, ¿entonces quién?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

»Veo que mis días se van con gran rapidez; se van sin que yo haya sabido qué es ser feliz.

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Pasan las horas como naves fugaces, como águilas que raudas caen sobre su presa.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Si yo dijera: “Voy a olvidar mis lamentos, y a poner una cara alegre para seguir adelante”,

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

aún me perturbarían todos mis dolores, pues nadie cree que sea yo inocente.

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Y como nadie cree en mi inocencia, ¿para qué voy a esforzarme en vano?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Aunque me lave con jabón, y me restriegue las manos con lejía,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

aun así me arrojarías al muladar, ¡y mis vestidos resultarían repugnantes!

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Dios no es como yo, un simple hombre a quien yo pueda acusar y llevar a juicio.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Tampoco hay un juez entre nosotros, ante el cual podamos dirimir nuestro caso.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Nada le impide a Dios castigarme y llenarme de terror.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

¡Cómo quisiera poder hablar sin temor, pero no estoy en condiciones de hacerlo!