1 А Йов відповів та й сказав:

А Йов отговори:

2 С правді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Наистина зная, че това е така, но как ще се оправдае човек пред Бога?

3 Я кщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Ако поиска да се съди с Него, не може да Му отговори за едно от хиляда.

4 В ін мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Мъдро сърце и мощна сила има Бог: кой, като е упорствал против Него, е благоденствал?

5 В ін гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Той премества планините и те не усещат, когато ги е преобърнал в гнева Си.

6 В ін землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Той поклаща земята от мястото ѝ, така че стълбовете ѝ треперят.

7 В ін сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Той заповядва на слънцето и то не изгрява; и слага под печат звездите.

8 Р озтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Той сам простира небесата и стъпва на морските вълни.

9 В ін Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Той създава съзвездията - Мечката, Орион и Плеядите, и скритите пространства на юг.

10 В ін чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Той върши велики и неизследими дела и безбройни чудеса.

11 О сь Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Ето, минава край мен и не Го виждам; преминава и не Го забелязвам;

12 О сь Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

ако грабне плячка, кой ще Му забрани? Кой ще Му каже: Какво правиш?

13 Б ог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Ако Бог не оттегли гнева Си, горделивите помощници се повалят под Него!

14 щ о ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Колко по-малко бих могъл аз да Му отговоря и да избера думите си, за да разисквам с Него!

15 я , який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

На Когото, и праведен ако бях, не можех да отговоря, а щях да помоля за милост от Съдията си.

16 К оли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Ако извиках и ми отговореше, нямаше да повярвам, че е послушал гласа ми.

17 В ін, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Защото ме смазва с вихрушка и умножава раните ми без причина.

18 Н е дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Не ме оставя да си отдъхна, а ме насища с горчивини.

19 К оли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Ако е дума за силата на мощните, ето Ме! - би казал Той; и ако за съд, би казал: Кой ще Ми определи време да се съдя?

20 Я кщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Даже ако бях праведен, биха ме осъдили собствените ми уста; ако бях непорочен, Той би ме показал опърничав.

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Макар да бях непорочен, не бих зачитал себе си, бих презрял живота си.

22 Ц е одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Все едно е; затова казвам: Той погубва и непорочния, и нечестивия.

23 Я кщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Ако бичът Му убива внезапно, Той се смее при изпитанията на невинните.

24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Земята е предадена в ръцете на нечестивите; Той покрива лицата на съдиите ѝ; ако не, тогава кой е, който прави това?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

А моите дни са по-бързи от бързоходец; бягат, без да видят добро;

26 п роминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

преминаха като леки кораби, като орел, който се спуска върху лова.

27 Я кщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Ако кажа: Ще забравя оплакването си, ще оставя жалеенето си и ще се утеша.

28 т о боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

В ужас съм от всичките си скърби; зная, че Ти няма да ме имаш за невинен;

29 В се одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

нечестив ще се смятам; и така - защо да се трудя напразно?

30 К оли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Ако се умия със снежна вода и очистя със сапун ръцете си,

31 т о й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Ти пак ще ме хвърлиш в тинята, така че и самите ми дрехи ще се гнусят от мене.

32 Б о Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Защото Той не е човек, както съм аз, за да Му отговоря и да дойдем заедно на съд.

33 п оміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Няма посредник помежду ни, който да сложи ръката си върху двама ни.

34 Н ехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Нека оттегли от мене тоягата Си и ужасът Му да не ме плаши.

35 т оді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Тогава ще говоря и няма да се боя от Него; защото в себе си не съм така уплашен.