1 В идіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою!

Видението на Авдий: Така казва Господ Йехова за Едом. Чухме известие от Господа и вестител бе изпратен при народите да каже: Станете и да се вдигнем против него на бой.

2 О це Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.

Ето, направих те малък между народите и ти си много презрян.

3 Г ордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?

Измамила те е гордостта на твоето сърце, теб, който живееш в цепнатините на канарите, теб, чието жилище е нависоко, който казваш в сърцето си: Кой ще ме свали на земята?

4 Я кщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!

Ако и да се издигнеш като орел и поставиш гнездото си между звездите, и оттам ще те сваля, казва Господ.

5 Ч и ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?

Ако дойдеха крадци при теб или разбойници през нощта (как беше изтребен ти!), нямаше ли да заграбят само колкото им е необходимо? Ако гроздоберци дойдеха при тебе, нямаше ли да оставят баберки?

6 Я к Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!

Но как е претърсен Исав! Как се откриха скривалищата му!

7 А ж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму!

Всичките твои съюзници те изпратиха по пътя ти до границата; хората, които бяха в мир с тебе, те измамиха и надделяха над тебе; хляба ти сложиха за примка под теб; а няма разум, за да се схване това.

8 Ч и ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?

В онзи ден, казва Господ, няма ли да погубя мъдрите от Едом и благоразумието - от Исавовия хълм?

9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.

И твоите военни мъже, Темане, ще се уплашат, за да бъде изтребен с клане всеки човек от Исавовите хълмове.

10 Ч ерез насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.

Поради насилието, което ти извърши спрямо брат си Яков, срам ще те покрие и ще бъдеш изтребен завинаги.

11 Т ого дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

В деня, когато ти стоеше настрана, в деня, когато чужденци заведоха в плен войската му и чужденци, като влязоха в портите му, хвърлиха жребий за Йерусалим, тогава и ти беше като един от тях.

12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.

Обаче недей гледа злорадо в деня на брат си, в деня на бедствието му; нито се радвай за юдеите в деня на загиването им и не говори надменно в деня на угнетението им.

13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!

Недей влиза в портата на народа Ми в деня на бедствието им. Да! Не гледай злорадо злощастието им в деня на бедствието им. Не посягай на имота им в деня на бедствието им.

14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!

Недей застава на кръстопътя, за да изтребваш бежанците му, нито предавай останалите от него в деня на угнетението им. Победата на Израел

15 Б о близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!

Защото денят Господен е близо против всичките народи; както ти си направил, така ще бъде направено и на тебе; постъпките ти ще се върнат на главата ти.

16 Б о як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.

Защото както вие, намиращи се на святия Ми хълм, пихте от гнева Ми, така непрестанно ще пият всички народи. Да! Ще пият и ще поглъщат, и ще бъдат, като че ли не са били.

17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.

А на Сионския хълм ще се намерят оцелелите. И той ще бъде свят; и Якововият дом ще владее отново своето наследство.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.

Якововият дом ще бъде огън, Йосифовият дом - като пламък; а Исавовият дом - като слама. И те ще я запалят и ще изгорят, така че никой няма да остане от Исавовия дом; защото Господ изговори това.

19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад.

Жителите на юг ще владеят Исавовия хълм и онези на поляните - филистимците, ще владеят и Ефремовите ниви, и самарийските ниви; а Вениамин ще владее Галаад.

20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.

И тази пленена войска на израелтяните ще владее земята на ханаанците до Сарепта; а пленените йерусалимци, които са в Сефарад, ще владеят южните градове.

21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!

Избавители ще се изкачат на хълма Сион, за да съдят Исавовия хълм; и царството ще бъде на Господа.