1 Щ о ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

И така, какво ще кажем, че нашият отец Авраам е намерил по плът?

2 Б о коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

Защото ако Авраам се е оправдал чрез дела, има с какво да се хвали, само не пред Бога.

3 Щ о бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

Понеже какво казва Писанието: "Авраам повярва в Бога и това му се вмени за правда."

4 А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

А на този, който върши дела, неговата награда не се зачита като дар на милост, а като дължима отплата;

5 А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

а на този, който не върши дела, а вярва в Онзи, Който оправдава нечестивия, неговата вяра му се вменява за правда.

6 Я к і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

Както и Давид говори за блаженството на човека, на когото Бог вменява правда, независимо от делата:

7 Б лаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

"Блажени онези, чиито беззакония са простени, чиито грехове са покрити.

8 Б лаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

Блажен е онзи човек, на когото Господ няма да вмени грях."

9 Ч и ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

Обаче това блаженство само за обрязаните ли е или и за необрязаните? Понеже казваме: "На Авраам вярата се вмени за правда."

10 Я к же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

Тогава как му се вмени? Когато беше обрязан ли, или необрязан? Не когато беше обрязан, а необрязан.

11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

И той прие обрязването като знак и печат на правдата от вярата, която имаше, когато беше необрязан, за да бъде той отец на всички, които вярват, ако и необрязани, за да се вмени правдата на тях,

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

и отец на онези обрязани, които не само са обрязани, но и ходят в стъпките на онази вяра, която нашият отец Авраам е имал, когато беше необрязан. Вярата в Божието обещание

13 Б о обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

Понеже обещанието към Авраам или към потомството му, че ще бъде наследник на света, не стана чрез закон, а чрез правдата от вяра.

14 Б о коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

Защото ако наследници са тези, които се облягат на закона, то вярата е празна и обещанието - осуетено;

15 Б о Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

понеже законът докарва не обещание, а гняв; а където няма закон, там няма престъпление.

16 Ч ерез це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

Затова наследството е от вяра, за да бъде по благодат, така че обещанието да е осигурено за цялото потомство, не само за това, което се обляга на закона, но и за онова, което е от вярата на Авраам, който е отец на всички ни

17 я к написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

(както е писано: "Направих те отец на много народи") пред Бога, на Когото повярва, Който съживява мъртвите и повиква в действително съществуване онова, което не съществува.

18 В ін проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

Авраам, надявайки се, без да има причина за надежда, повярва, за да стане отец на много народи, според казаното: "Толкова ще бъде твоето потомство."

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

Без да отслабне във вяра, той вземаше предвид, че тялото му е вече замъртвяло, тъй като беше на около сто години, вземаше предвид и мъртвостта на Сарината утроба,

20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

обаче не се усъмни относно Божието обещание чрез неверие, а се закрепи във вяра и отдаде слава на Бога,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

уверен, че това, което е обещал Бог, Той е силен да го изпълни.

22 Т ому й залічено це йому в праведність.

Затова му се вмени за правда.

23 Т а не написано за нього одного, що залічено йому,

Това пък, че му се вмени за правда, не се написа само за него,

24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

но и за нас, на които ще се вменява за правда, като вярваме в Този, Който е възкресил от мъртвите Исус, нашия Господ,

25 щ о був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

Който бе предаден за прегрешенията ни и бе възкресен за оправданието ни.