1 Т оді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Тогава някои фарисеи и книжници дойдоха при Исус от Йерусалим и казаха:

2 Ч ого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Защо Твоите ученици престъпват преданието на старейшините, понеже не си мият ръцете, когато ядат хляб?

3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

А Той им отговори: Защо и вие заради вашето предание престъпвате Божията заповед?

4 Б о Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Защото Бог каза: "Почитай баща си и майка си"; и: "Който злослови баща или майка, непременно да се умъртви."

5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Но вие казвате: Който каже на баща си или майка си: Това мое имане, с което би могъл да си помогнеш, е дар на Бога,

6 т о може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

той да не почита баща си или майка си. Така заради вашето предание вие осуетихте Божията заповед.

7 Л ицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Лицемери! Добре е пророкувал Исая за вас, като е казал:

8 О ці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

"Тези хора се приближават до Мене с устата си и Ме почитат с устните си; но сърцето им стои далеч от Мен.

9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

Обаче напразно Ми се кланят, като преподават за поучения човешки заповеди." Кое прави човека нечист

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

И като повика народа, каза им: Слушайте и разбирайте!

11 Н е те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Това, което влиза в устата, не осквернява човека; но това, което излиза от устата, то осквернява човека.

12 Т оді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Тогава се приближиха учениците и Му казаха: Знаеш ли, че фарисеите се съблазниха, като чуха тези думи?

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

А Той отговори: Всяко растение, което Моят небесен Отец не е насадил, ще бъде изкоренено.

14 З алишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Оставете ги; те са слепи водачи; а ако слепец слепеца води, и двамата ще паднат в ямата.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Петър Му отговори: Обясни ни тази притча.

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

А Той каза: И вие ли още не проумявате?

17 Ч и ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Не разбирате ли, че всичко, което влиза в устата, минава през корема и се изхвърля отзад?

18 Щ о ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

А онова, което излиза от устата, произхожда от сърцето и то осквернява човека.

19 Б о з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Защото от сърцето се пораждат зли помисли, убийства, прелюбодейства, блудства, кражби, лъжесвидетелства, хули.

20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Тези са нещата, които оскверняват човека; а да яде с немити ръце, това не го осквернява. Вярата на една езичница и изцеляване на множество болни

21 І , вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

И като излезе оттам, Исус се оттегли в Тирската и Сидонската област.

22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

И, ето, една ханаанка излезе от онези места и извика: Смили се над мене, Господи, Сине Давидов! Дъщеря ми жестоко страда, обладана от бяс.

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Но Той не ѝ отговори нито дума. Учениците дойдоха и Му се молеха, като казваха: Отпрати я, защото вика след нас.

24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

А Той отговори: Аз не съм изпратен при други освен при изгубените овце от Израелевия дом.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

А тя дойде, кланяше Му се и казваше: Господи, помогни ми.

26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Той отговори: Не е прилично да се вземе хлябът на децата и да се хвърли на кученцата.

27 В она ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

А тя каза: Така е, Господи; но и кученцата ядат от трохите, които падат от трапезата на господарите им.

28 Т оді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Тогава Исус ѝ отговори: О, жено, голяма е твоята вяра; нека бъде според желанието ти. И в този час дъщеря ѝ оздравя.

29 І , відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

И като замина оттам, Исус дойде при Галилейското езеро; и се качи на хълма и седеше там.

30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

И дойдоха при Него големи множества, които водеха със себе си куци, слепи, неми, недъгави и много други, и ги сложиха пред нозете Му; и Той ги изцели;

31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

а народът се чудеше, като гледаше неми да говорят, недъгави оздравели, куци да ходят и слепи да гледат. И прославиха Израелевия Бог. Нахранване на четири хиляди души

32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

А Исус повика учениците Си и каза: Жал Ми е за народа, защото три дни вече седят при Мен и нямат какво да ядат; а не искам да ги разпусна гладни, да не би да им прималее по пътя.

33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Учениците Му казаха: Откъде да имаме в уединено място толкова хляб, че да нахраним такова голямо множество?

34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Исус им каза: Колко хляба имате? А те отвърнаха: Седем и малко рибки.

35 І Він ізвелів на землі посідати народові.

Тогава заповяда на народа да насядат на земята.

36 І , взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

И като взе седемте хляба и рибите, благодари и разчупи; и даде на учениците, а учениците - на народа.

37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

И ядоха всички и се наситиха, и вдигнаха останалите къшеи, седем пълни кошници.

38 Ї дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

А онези, които ядоха, бяха четири хиляди мъже освен жените и децата.

39 І , відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

И като разпусна народа, влезе в ладията и дойде в околностите на Магадан.