1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.

Тогава царят прати и събраха при него всички Юдейски и йерусалимски старейшини.

2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.

И царят възлезе в Господния дом, а с него всички Юдейски мъже и всички йерусалимски жители - свещениците, пророците и целият народ от малък до голям; и прочете на всеослушание пред тях всичките думи от книгата на завета, която бе намерена в Господния дом.

3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.

Царят застана до стълба и сключи завет пред Господа да Го следва, да пази заповедите Му, заявленията и наредбите Му с цялото си сърце и с цялата си душа, за да изпълняват думите на този завет, които са написани в тази книга. И целият народ потвърди завета.

4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.

Тогава царят заповяда на първосвещеника Хелкия, на свещениците от втория чин и на вратарите да извадят от Господния храм всички вещи, направени за Ваал, за ашерата и за цялото небесно множество; и ги изгори вън от Йерусалим, в полетата на Кедрон, и отнесе пепелта им във Ветил.

5 І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

Той премахна идолопоклонническите жреци, които Юдейските царе бяха определили да кадят по високите места в Юдейските градове и околностите на Йерусалим, както и тези, които кадяха на Ваал, на слънцето, на луната, на дванадесетте съзвездия, на цялото небесно множество.

6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.

Занесе ашерата от Господния дом вън от Йерусалим на потока Кедрон, стри я на прах и хвърли праха ѝ по общонародните гробища.

7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.

Събори и къщите на мъжеложниците, които бяха в Господния дом, където жените тъчаха завеси за ашера.

8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.

И доведе всички свещеници от Юдейските градове и оскверни високите места, където тези свещеници бяха кадили, от Гева до Вирсавее; и събори високите места на портата, които бяха във входа на портата на градоначалника Исус, който вход беше отляво на градската порта.

9 А ле священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.

Но свещениците от високите места не възлизаха да служат при Господния жертвеник в Йерусалим, а ядяха безквасни хлябове между братята си.

10 І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.

Царят оскверни и Тофета, който е в долината на Еномовите потомци, за да не може никой да преведе сина си или дъщеря си през огъня на Молох.

11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.

И премахна конете, които Юдейските царе бяха посветили на слънцето във входа на Господния дом, при жилището на евнуха Натан-мелех, което беше в храмовите предели, и изгори с огън колесниците на слънцето.

12 А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.

Царят събори и жертвениците, които бяха върху покрива на Ахазовата горна стая, които бяха направили Юдейските царе, и жертвениците, които Манасия беше направил в двора на Господния дом, и като ги срина оттам, хвърли праха им в потока Кедрон.

13 А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.

Царят оскверни и високите места, които бяха пред Йерусалим, които бяха отдясно на хълма на разврата, които Израелевият цар Соломон беше построил за Астарта, мерзостта на сидонците, и за Хамос, мерзостта на моавците, и за Мелхом, мерзостта на амонците.

14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.

Също така разруши истуканите, съсече ашерите и напълни местата им с човешки кости.

15 А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.

При това царят събори жертвеника, който беше във Ветил, и високото място, което беше построил Еровоам, Наватовият син, който подтикна Израел да греши - онзи жертвеник и онова високо място, и като изгори високото място, стри го на прах и изгори ашерата.

16 І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.

И като се обърна и съгледа гробовете, които бяха там, на хълма, Йосия прати и взе костите от гробовете, изгори ги на жертвеника и го оскверни, според Господнето слово, прогласено от Божия човек.

17 І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.

Тогава царят каза: Какъв е този стълб, който виждам? А градските мъже му разказаха: Това е гробът на Божия човек, който дойде от Юдея и прогласи тези дела, които ти извърши против ветилския жертвеник.

18 А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.

Тогава царят каза: Оставете го; никой да не докосва костите му. И така, оставиха костите му недокоснати заедно с костите на пророка, който дойде от Самария.

19 А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

Йосия премахна и всички капища на високите места, които се намираха в сирийските градове и които Израелевите царе бяха направили и бяха разгневили Господа, и постъпи с тях точно според делата, които беше извършил във Ветил.

20 І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.

След като изкла на жертвениците всички жреци от високите места, които бяха там, и изгори върху тях човешки кости, той се върна в Йерусалим.

21 І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.

След това царят заповяда на целия народ: Направете Пасхата на Господа, вашия Бог, както е писано в тази книга на завета.

22 Б о не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

Навярно нито във времето на съдиите, които съдиха Израел, нито във времето на никой от Израелевите или Юдейските царе не е ставала такава Пасха,

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

каквато стана тази Пасха на Господа в Йерусалим в осемнадесетата година на цар Йосия.

24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.

При това Йосия премахна запитвачите на зли духове и врачовете, домашните идоли и кумирите, и всички мерзости, които се намериха в Юдейската земя и в Йерусалим, за да изпълни думите на закона, написани в книгата, която свещеник Хелкия намери в Господния дом.

25 А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.

Цар, подобен на него, не е имало преди него, който да се е обърнал към Господа с цялото си сърце, с цялата си душа и с всичката си сила, напълно според Моисеевия закон; нито след него се възцари подобен на него.

26 Т ільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.

При все това обаче Господ не се отвърна от яростния Си и голям гняв; защото гневът Му пламна против Юдея поради всички предизвикателства, с които Манасия Го беше разгневил.

27 І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!

И Господ каза: Ще отхвърля и Юдея от лицето си, както отхвърлих Израел; ще отхвърля и този град Йерусалим, който избрах, и дома, за който казах: Името Ми ще бъде там.

28 А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

А останалите дела на Йосия и всичко, което извърши, са записани в Книгата на летописите на Юдейските царе.

29 З а його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

В неговите дни египетският цар фараон Нехао излезе против асирийския цар при реката Ефрат. Затова цар Йосия отиде да воюва против него; а той, като го видя, го уби в Магедон.

30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.

Слугите му го закараха мъртъв в колесницата от Магедон и го докараха в Йерусалим, където го погребаха в собствения му гроб. А народът от земята взе Йоахаз, Йосиевия син, и като го помазаха, го направиха цар вместо баща му. Царуване на Йоахаз

31 Є гоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.

Йоахаз беше на възраст двадесет и три години, когато се възцари, и царува̀ три месеца в Йерусалим; името на майка му беше Амитала, дъщеря на Йеремия от Ливна.

32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.

Той вършѝ зло пред Господа, напълно както бяха направили бащите му.

33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.

А фараон Нехао го затвори в Ривла, в земята Емат, за да не царува в Йерусалим; и наложи на земята данък от сто таланта сребро и един талант злато.

34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.

Фараон Нехао постави Елиаким, Йосиевия син, за цар вместо баща му Йосия, като промени името му на Йоаким, а Йоахаз отпрати; и той отиде в Египет и там умря. Царуване на Йоаким. Първо превземане на Йерусалим от Навуходоносор

35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.

А Йоаким даде на фараона среброто и златото, обаче обложи с данък земята, за да даде парите според фараоновата заповед; с насилие събра среброто и златото от народа на земята от всеки според състоянието му, за да ги даде на фараона Нехао.

36 Є гояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

Йоаким беше на възраст двадесет и пет години, когато се възцари, и царува̀ единадесет години в Йерусалим; името на майка му беше Зевуда, дъщеря на Федайя от Рума.

37 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.

Той вършѝ зло пред Господа, напълно както бяха направили бащите му.