1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

А Рувимовите синове и Гадовите синове имаха твърде много добитък; и когато видяха Язирската земя и Галаадската земя, че, ето, мястото беше място за добитък,

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

то Гадовите синове и Рувимовите синове дойдоха и говориха на Моисей, на свещеника Елеазар и на първенците на обществото:

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

Атарот, Девон, Язир, Нимра, Есевон, Елеала, Севама, Нево и Веон,

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

земята, която Господ порази пред Израелевото общество, е земя за добитък; а слугите ти имат добитък.

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

Затова, казаха, ако сме придобили твоето благоволение, нека тази земя бъде дадена на слугите ти за притежание; не ни превеждай през Йордан.

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

А Моисей каза на Гадовите синове и на Рувимовите синове: Да идат ли братята ви на бой, а вие тук да седите?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Защо обезсърчавате сърцата на израелтяните, за да не преминат в земята, която Господ им е дал?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Така направиха бащите ви, когато ги изпратих от Кадис-варни, за да видят земята;

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

отидоха до долината Есхол и като видяха земята, обезсърчиха сърцата на израелтяните, за да не влязат в земята, която Господ им беше дал.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

И в онзи ден гневът на Господа пламна и Той се закле, като каза:

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

Нито един от онези мъже, които излязоха от Египет, от двадесет години нагоре, няма да види земята, за която съм се клел на Авраам, Исаак и Яков, защото не Ме последваха напълно,

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

освен Халев, син на Ефония Кенезов, и Исус, Навиновия син, защото те напълно последваха Господа.

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

Гневът на Господа пламна против Израел и Той ги направи да се скитат из пустинята четиридесет години, докато се довърши изцяло онова поколение, което беше извършило зло пред Господа.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

И, ето, вместо бащите си, издигнахте се вие, прибавка на грешни хора, и ще разпалите повече пламъка на Господния гняв против Израел.

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

Защото, ако вие се отвърнете от Него, Той ще остави тях още веднъж в пустинята; и така вие ще станете причината да погине целият този народ.

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

Но те пристъпиха към Моисей и казаха: Ще съградим тук огради за добитъка си и градове за домовете си;

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

а самите ние сме готови да вървим въоръжени пред израелтяните, докато ги заведем до мястото им; и домовете ни ще седят в укрепените градове в безопасност от местните жители.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

Няма да се върнем в домовете си, докато израелтяните не наследят, всеки наследството си.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

Защото ние няма да наследим с тях оттатък Йордан и по-нататък, понеже нашето наследство ни се падна отсам Йордан, на изток.

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Тогава Моисей им каза: Ако направите това, ако отидете въоръжени на бой пред Господа,

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

ако всички въоръжени преминете Йордан пред Господа, докато Той изгони враговете Си пред Себе Си

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

и земята бъде завладяна пред Господа, а след това се върнете, тогава ще бъдете невинни пред Господа и пред Израел и ще имате тази земя за притежание пред Господа.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

Но ако не направите така, ще съгрешите пред Господа; и да знаете, че грехът ви ще ви намери.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Съградете градове за домовете си и огради за овцете си и направете това, което излезе от устата ви.

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

И Гадовите синове и Рувимовите синове говориха на Моисей: Слугите ти ще направят, както господарят ни заповяда.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Децата ни, жените ни, стадата ни и всичкият ни добитък ще останат тук, в галаадските градове;

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

а слугите ти, всички, въоръжени и опълчени, ще отидат пред Господа на бой, както господарят ни каза.

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

Тогава Моисей даде поръчка за тях на свещеника Елеазар, на Исус Навин и на началниците на бащините домове от племената на израелтяните.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

Моисей им каза: Ако Гадовите синове и Рувимовите синове преминат с вас Йордан, всички въоръжени за бой пред Господа, и бъде завладяна земята пред вас, тогава ще им дадете Галаадската земя за притежание.

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

Но ако не искат да преминат с вас въоръжени, тогава да вземат наследство между вас в Ханаанската земя.

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

А Гадовите синове и Рувимовите синове отговориха: Както каза Господ на слугите ти, така ще направим.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

Ние ще заминем въоръжени пред Господа в Ханаанската земя, за да притежаваме наследството си оттатък Йордан.

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

И така, Моисей им даде, т. е. на Гадовите синове, на Рувимовите синове и на половината от племето на Йосифовия син Манасия, царството на аморейския цар Сион и царството на васанския цар Ог, земята заедно с градовете в пределите ѝ, градовете на околната земя.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

Гадовите синове съградиха Девон, Атарот, Ароир,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

Атротсофан, Язир, Йогвея,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

Ветнимра и Ветаран, укрепени градове и огради за овце.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

А Рувимовите синове съградиха Есевон, Елеала, Кириатаим,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

Нево и Ваалмеон (с променени имена) и Севама; и преименуваха градовете, които съградиха.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

И потомците на Манасиевия син Махир отидоха в Галаад, завладяха го и прогониха аморейците, които бяха в него.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

Затова Моисей даде Галаад на Махир, Манасиевия син, и той се засели в него.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

А Манасиевият син Яир отиде и завладя градовете му и ги преименува Авот-Яир.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

И Нова отида и превзе Кенат и селата му и го преименува Нова по своето име.