Числа 32 ~ Numbers 32

picture

1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.

Now the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of livestock. When they saw the land of Jazer, and the land of Gilead, that behold, the place was a place for livestock;

2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

the children of Gad and the children of Reuben came and spoke to Moses, and to Eleazar the priest, and to the princes of the congregation, saying,

3 А торот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,

“Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sebam, Nebo, and Beon,

4 т а земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.

the land which Yahweh struck before the congregation of Israel, is a land for livestock; and your servants have livestock.”

5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!

They said, “If we have found favor in your sight, let this land be given to your servants for a possession. Don’t bring us over the Jordan.”

6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?

Moses said to the children of Gad, and to the children of Reuben, “Shall your brothers go to the war, and shall you sit here?

7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?

Why do you discourage the heart of the children of Israel from going over into the land which Yahweh has given them?

8 Т ак зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.

Your fathers did so when I sent them from Kadesh Barnea to see the land.

9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.

For when they went up to the valley of Eshcol, and saw the land, they discouraged the heart of the children of Israel, that they should not go into the land which Yahweh had given them.

10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

Yahweh’s anger burned in that day, and he swore, saying,

11 П оправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

‘Surely none of the men who came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob; because they have not wholly followed me,

12 о крім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.

except Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite, and Joshua the son of Nun; because they have followed Yahweh completely.’

13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.

Yahweh’s anger burned against Israel, and he made them wander back and forth in the wilderness forty years, until all the generation, who had done evil in Yahweh’s sight, was consumed.

14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.

“Behold, you have risen up in your fathers’ place, an increase of sinful men, to increase the fierce anger of Yahweh toward Israel.

15 Б о як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.

For if you turn away from after him, he will yet again leave them in the wilderness; and you will destroy all these people.”

16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,

They came near to him, and said, “We will build sheepfolds here for our livestock, and cities for our little ones;

17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.

but we ourselves will be ready armed to go before the children of Israel, until we have brought them to their place. Our little ones shall dwell in the fortified cities because of the inhabitants of the land.

18 М и не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.

We will not return to our houses, until the children of Israel have each inherited their inheritance.

19 Б о ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.

For we will not inherit with them on the other side of the Jordan, and forward; because our inheritance has come to us on this side of the Jordan eastward.”

20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,

Moses said to them, “If you will do this thing, if you will arm yourselves to go before Yahweh to the war,

21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

and every armed man of you will pass over the Jordan before Yahweh, until he has driven out his enemies from before him,

22 т о буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.

and the land is subdued before Yahweh; then afterward you shall return, and be guiltless towards Yahweh, and towards Israel; and this land shall be to you for a possession before Yahweh.

23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

“But if you will not do so, behold, you have sinned against Yahweh; and be sure your sin will find you out.

24 П обудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.

Build cities for your little ones, and folds for your sheep; and do that which has proceeded out of your mouth.”

25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.

The children of Gad and the children of Reuben spoke to Moses, saying, “Your servants will do as my lord commands.

26 Д іти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.

Our little ones, our wives, our flocks, and all our livestock, shall be there in the cities of Gilead;

27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.

but your servants will pass over, every man who is armed for war, before Yahweh to battle, as my lord says.”

28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.

So Moses commanded concerning them to Eleazar the priest, and to Joshua the son of Nun, and to the heads of the fathers’ households of the tribes of the children of Israel.

29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

Moses said to them, “If the children of Gad and the children of Reuben will pass with you over the Jordan, every man who is armed to battle, before Yahweh, and the land is subdued before you, then you shall give them the land of Gilead for a possession;

30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.

but if they will not pass over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.”

31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.

The children of Gad and the children of Reuben answered, saying, “As Yahweh has said to your servants, so will we do.

32 М и перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.

We will pass over armed before Yahweh into the land of Canaan, and the possession of our inheritance shall remain with us beyond the Jordan.”

33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.

Moses gave to them, even to the children of Gad, and to the children of Reuben, and to the half-tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites, and the kingdom of Og king of Bashan, the land, according to its cities and borders, even the cities of the surrounding land.

34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

The children of Gad built Dibon, Ataroth, Aroer,

35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

Atrothshophan, Jazer, Jogbehah,

36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.

Beth Nimrah, and Beth Haran: fortified cities, and folds for sheep.

37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

The children of Reuben built Heshbon, Elealeh, Kiriathaim,

38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.

Nebo, and Baal Meon, (their names being changed), and Sibmah. They gave other names to the cities which they built.

39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.

The children of Machir the son of Manasseh went to Gilead, took it, and dispossessed the Amorites who were therein.

40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

Moses gave Gilead to Machir the son of Manasseh; and he lived therein.

41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.

Jair the son of Manasseh went and took its towns, and called them Havvoth Jair.

42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.

Nobah went and took Kenath, and its villages, and called it Nobah, after his own name.